Бетельгейзе: захоплюючі деталі про зірку, яка стала прототипом для "Бітлджюсу"

На минулому тижні на екрани вийшов "Бітлджюс Бітлджюс" — продовження культового комедійного трилера жахів 1988 року. Уже зараз його можна вважати успішним. Лише в США фільм Тіма Бертона заробив 110 мільйонів доларів за перший вікенд прокату, що перевищує загальні збори оригінальної стрічки.

Назва "Бітлджюс" є яскравим прикладом креативної гри слів. Справа в тому, що справжнє ім'я персонажа фільму співпадає з назвою зорі Бетельгейзе. У англійській мові існує кілька варіантів її транскрипції, проте творці вирішили зупинитися на "Бітлджюс", що звучить схоже на Beetlejuice ("Сік жука").

Тож з нагоди виходу нового "Бітлджюса" редакція Universe Space Tech підготувала добірку цікавих фактів про зорю, яка подарувала йому свою назву.

Бетельгейзе є напівправильною змінною зорею. Це означає, що її яскравість на небі змінюється, при цьому форми кривої блиску можуть сильно відрізнятися в кожному циклі. У випадку з Бетельгейзе, її яскравість коливається в діапазоні від 0,0 до 1,6 зоряної величини. Якщо рахувати за середнім значенням в 0,5, вона входить у десятку найяскравіших зір на земному небі.

Визначити місцезнаходження Бетельгейзе досить легко. Це червоно-помаранчева зірка, що знаходиться у верхньому лівому куті фігури Оріона (або в нижньому правому, якщо спостерігати з південної півкулі) — одного з найвідоміших астеризмів на нічному небі, який також дав ім’я однойменному сузір'ю. Бетельгейзе видно практично з усіх куточків Землі, за винятком Антарктиди.

Досі залишається загадкою для астрономів точна відстань до зірки Бетельгейзе. Найбільш поширені оцінки варіюються від 400 до 600 світлових років від нашої планети. Таким чином, Бетельгейзе не тільки одна з найбільш сяючих зір у Чумацькому Шляху, але також входить до числа найвіддаленіших об'єктів, які можна спостерігати неозброєним оком з Землі.

Бетельгейзе є не лише однією з найяскравіших зірок, а й однією з найбільших, які нам відомі. За різними оцінками, її радіус вражає, перевищуючи радіус Сонця від 600 до 800 разів. Якщо уявити, що Бетельгейзе знаходиться в центрі нашої Сонячної системи, то в залежності від її розміру, вона може заповнити орбіту Марса на мінімальному рівні, а на максимальному - досягти орбіти Юпітера. Не дивно, що саме Бетельгейзе стала першою зорею після Сонця, для якої астрономи змогли отримати зображення її диска та плям на ньому.

Настільки величезні розміри пояснюються тим, що Бетельгейзе являє собою червоний надгігант. Попри те, що вік зорі навряд чи перевищує кілька десятків мільйонів років, вона вже спалила запаси водневого пального, що призвело до її стрімкого розширення. Процес цієї "зоряної агонії" супроводжується викидом великої кількості речовини в навколишній простір.

Бетельгейзе славиться своїм відзначним червонуватим відтінком, про який писав ще Птолемей у II столітті нашої ери. Проте, записи китайських астрономів, зроблені на три століття раніше, описують Бетельгейзе як зірку жовтого кольору. Додатково, давньоримський астроном Гай Юлій Гігін, що жив у I столітті до нашої ери, зазначав, що "зоря на правому плечі Оріона" має відтінок, схожий на колір Сатурна, який, як відомо, є жовтим.

Якщо немає мови про помилки або неточності в перекладі, це свідчить про те, що трансформація Бетельгейзе в червоного гіганта відбулася приблизно 2 тисячі років тому. На даний момент маса цього небесного тіла становить близько 14 сонячних мас. Ця інформація є надзвичайно важливою для астрономів, оскільки дозволяє оцінити залишковий термін життя зірки.

Якщо зміна кольору Бетельгейзе 2 тисячі років тому є предметом дискусій, то її т. зв. "велике потемніння" ми зовсім недавно могли спостерігати в режимі реального часу. Воно тривало з 2019 по 2020 рік. За цей час видима зоряна величина Бетельгейзе зменшилася з 0,5 до 1,5 і вона випала з двадцятки найяскравіших зір на земному небі. Деякі видання серйозно писали, що Бетельгейзе ось-ось вибухне.

Звісно, жодного вибуху не сталося. У лютому 2020 року Бетельгейзе перестала тьмяніти й потім відновила звичну яскравість. Але що спричинило її "Велике потемніння"?

Астрономи запропонували два основних пояснення феномена -- виникнення гігантських зоряних плям або пилові хмари. Дані, отримані під час подальших спостережень, у яких, зокрема, брав участь і телескоп Hubble, свідчать, що обидві гіпотези були до певної міри правильні. Астрономи з'ясували, що все почалося з охолодження однієї з ділянок поверхні Бетельгейзе. Це призвело до того, що викинутий зорею газ сконденсувався в пил. Він частково затулив зорю, що призвело до її видимого потьмяніння.

Бетельгейзе існує як ізольована зірка, не маючи жодних відомих супутників. Це одна з причин, чому астрономи досі мають труднощі в оцінці її маси. Проте, існує ймовірність, що в минулому ця система могла бути подвійною, і Бетельгейзе могла поглинути свого партнера.

Це підтверджується тим, що Бетельгейзе обертається навколо своєї осі значно швидше, ніж звичайні червоні надгіганти. Деякі астрономи вважають, що процес старіння та розширення цієї зірки міг бути супроводжений поглинанням сусідньої зорі. Цей факт міг сприяти збільшенню швидкості обертання Бетельгейзе та навіть "омолодженню" її. Якщо це дійсно так, тоді, можливо, вік Бетельгейзе перевищує оцінки вчених.

Чи поглинула Бетельгейзе свого сусіда і чи відбулися у неї нещодавно зміни кольору — це не просто теоретичні питання для науковців. Від того, як ми відповімо на ці запитання, залежить відповідь на інше, яке цікавить навіть тих, хто не є фанатом астрономії: коли ж саме станеться вибух Бетельгейзе?

Майбутній колапс Бетельгейзе з подальшим утворенням наднової не викликає жодних сумнівів серед більшості науковців. Варто зазначити, що через велику відстань до цієї зорі, дане явище не загрожує нашій планеті. Проте воно обіцяє стати захоплюючим космічним видовищем. За деякими прогнозами, під час свого максимального сяйва наднова може зрівнятися за яскравістю з повним Місяцем, що дозволить спостерігати її навіть у денний час. Не дивно, що різноманітні псевдонаукові джерела часто публікують інформацію про те, що вибух Бетельгейзе може статися найближчим часом.

Як завжди, дійсність виявляється значно більш заплутаною. Час, що залишився до вибуху Бетельгейзе, залежить від багатьох чинників, серед яких основними є її маса та період, що минув від моменту, коли вона стала червоним гігантом. Якщо інформація про те, що це сталося зовсім нещодавно, підтверджена, то нам ще доведеться чекати на перетворення Бетельгейзе на наднову приблизно ще мільйон років.

Звичайно, існують і інші оцінки -- добре, що багато фізичних параметрів зорі досі визначено зі значним ступенем похибки. Але все ж, зараз більшість учених вважають, що протягом щонайменше найближчих ста тисяч років Бетельгейзе точно не перетвориться на наднову. А це означає, що у Голлівуду в запасі ще багато часу для фільмування нових фільмів про Бітлджюса.