Чи усвідомлює російський народ, до чого призведе ядерний тиск з боку Путіна?

За декілька хвилин до 5-ї години ранку моя родина, як і мільйони українських сімей, була розбуджена гучними вибухами балістичних та крилатих ракет, запущених агресорами з Росії. Коли путін оголошував про початок цієї війни, він був впевнений у швидкій перемозі своїх військ і вже уявляв себе імператором всієї Русі. Навіть у найстрашніших снах йому не могло спасти на думку те, що відбудеться далі — війна, яка триває вже більше ніж два з половиною роки і поширилася навіть на територію Росії. А деякі аналітики в Росії обговорюють, коли ж Збройні Сили України зможуть урочисто увійти до Кремля.

Єдине, що залишилось в активі путіна -- ядерна зброя.

Проте, все має свій час. Ще задовго до 24 лютого 2022 року, коли путін несподівано розпочав найбільшу війну в Європі за останні 80 років, я неодноразово наголошував на неминучості цього конфлікту, використовуючи всі доступні інформаційні канали. Багато моїх знайомих, як в Україні, так і за кордоном, заперечували мої прогнози, вважаючи, що я перебільшую ситуацію і що війна є неможливою. Але реальність виявилася зовсім іншою: війна сталася, і вже третій рік триває справжній конфлікт, незважаючи на всі авторитетні думки політиків і експертів. Багато з них, а точніше, більшість, недооцінювали масштаби божевілля кремлівського лідера, який, керуючись своїми хворобливими амбіціями, ризикує майбутнім всього людства. Тепер, серед аналітиків, експертів та навіть лідерів найбільших країн, все частіше звучать застереження про те, що цей регіональний конфлікт між Росією та Україною може перерости у глобальну війну. Однак, незважаючи на всі погрози і ядерний шантаж, Україна продовжує жити, боротися та здобувати перемоги!

Нещодавно путін зробив новий крок у своїх загрозах і ядерному тиску, тепер звертаючись не лише до України, а й до Заходу. Багато хто почав замислюватися: чи це черговий маневр, чи справжня небезпека? Можливо, путін дійсно опинився на межі ядерної катастрофи, а ми все ще сподіваємося, що його погрози залишаться лише словами.

Нещодавно аналітики ISW звернули увагу на те, що путін знову почав активно загрожувати ядерною конфронтацією між Росією та Заходом. Це, на їхню думку, є спробою посилити контроль Кремля над ухваленням рішень Заходом і завадити Україні використовувати надане озброєння для атак на російські військові об'єкти. Під час першого відкритого засідання Ради Безпеки Росії, присвяченого ядерному стримуванню, 25 вересня цього року путін оголосив про коригування ядерної доктрини. Він зазначив, що вносить "роз'яснення" щодо умов, за яких Росія може застосувати ядерну зброю. Путін представив два основних "уточнення": перше — Кремль може розглянути можливість використання ядерної зброї у відповідь на "агресію з боку неядерної держави за підтримки ядерної держави"; друге — у випадку, якщо Росія отримає достовірні дані про масовану атаку повітряно-космічною зброєю, що перетинає її кордони.

путін уточнив, що це "повітряно-космічна зброя", яка може виправдати використання російської ядерної зброї, включає стратегічну і тактичну авіацію, крилаті ракети, безпілотники та/або гіперзвукові ракети. путін, ймовірно, має намір гіперспецифікацією своїх ядерних загроз вдихнути нове життя в набридлу інформаційну операцію кремля, яка "бряцає" ядерною зброєю, і викликати нову хвилю паніки серед західних політиків у особливо критичний момент політичних дискусій щодо здатності України використовувати західну зброю.

Кремлівські чиновники систематично вдаються до непрямих загроз ядерного конфлікту між Росією та Західними країнами в контексті політичних дискусій про подальшу військову підтримку України. Наприклад, під час обговорень прав України на використання західних систем для завдання ударів великої дальності по російських військових целях, вони намагаються посіяти страх серед осіб, які приймають ключові рішення.

Директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) Вільям Бернс 7 вересня застеріг західних політиків від побоювань типового "бряцання" ядерною зброєю росії, а ISW давно вважає, що "бряцання" ядерною зброєю росії є частиною зусиль кремля сприяти самостримуванню Заходу, а не свідчить про готовність росії застосувати ядерну зброю. ISW продовжує оцінювати, що росія навряд чи застосує ядерну зброю в Україні, чи деінде.

Заява президента Путіна про оновлення ядерної доктрини пролунала всього через кілька днів після події на російському військовому космодромі Плесецьк. Вивчаючи супутникові зображення та інші відомості, експерти зауважили, що на території, де зазвичай проходили випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС28 "Сармат", стався потужний вибух, який, імовірно, знищив як пускову шахту ракети, так і саму ракету.

Розробці цієї МБР путін надавав особливо важливе значення ще в 2018 році, виступаючи перед федеральними зборами, основу увагу приділив новим потужним видам озброєнь, серед яких найбільш важливою якраз і була ця МБР.

Як завжди в Росії, цю міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) було прийнято на озброєння та введено в бойове чергування після всього одного вдалого випробування — це безпрецедентний випадок. Експерти вважають, що ця ракета ще дуже далекий до стану бойової готовності. Для порівняння, українська МБР "Воєвода" перед тим, як була введена в бойове чергування, пройшла не менше кількох десятків успішних тестових пусків.

Не можна виключати, що у випадку, якщо росія 20 вересня дійсно успішно випробувала б цю МБР "Сармат", то це, ймовірно, повинно було б стати яскравою ілюстрацією до слів путіна про зміну ядерної доктрини.

Запуск потужної міжконтинентальної балістичної ракети, задуманий кремлівськими стратегами, мав на меті створити значний психологічний вплив не лише на західних лідерів, а й на населення планети в цілому. "Сармат" — це новітня російська рідкопаливна МБР, яка відрізняється видатними технічними характеристиками. Вона здатна нести до 10 тонн ядерних боєголовок, що суттєво перевищує можливості інших ракет. Крім того, її вражаюча дальність і висока швидкість забезпечують ефективну протидію системам протиповітряної оборони на ранніх етапах польоту. Унікальною рисою цієї ракети є те, що вона може досягнути будь-якої частини США, долаючи понад 18 тисяч км, використовуючи як Північний, так і Південний полюс.

Згідно з оцінками експертів, існує ймовірність, що з 2022 року відбулося ще 4-5 спроб запуску цієї міжконтинентальної балістичної ракети, проте всі вони, ймовірно, були неуспішними. Однією з ключових причин швидкої розробки цієї ракети вважається відмова українських інженерів з компанії "Південмаш" обслуговувати ракети Р-36М "Воєвода", які використовувалися в стратегічних ядерних силах Росії і були відомі на Заході під назвою "Сатана". Ця міжконтинентальна балістична ракета, розроблена в Україні, була найпотужнішою серед своїх аналогів, мала рідке паливо та запускалася з шахтних установок.

Тому в недоімперії вимушені створити власну ракету, під назвою "Сармат", а фактично це багато у чому модернізована МБР українського виробництва "Воєвода". Пускові шахти вирішили використовувати ті ж самі - тому що будувати нові для сучасної росії занадто складно і дорого. Відповідно, за основу взяли конструкцію "Сатани", яка в росії має назву "Воєвода" тільки з російськими двигунами і ущільненим компонуванням, що дозволило збільшити масу палива і відповідно дальність польоту.

Вага ракети "Сармат" перевищує 200 тонн, тоді як "Сатана" важить 180 тонн. Ця ракета в шість разів важча і вдвічі довша за американську ядерну ракету Minuteman III, яка має довжину 35 метрів. Кремлівський лідер запевняє, що РС-28 "Сармат" здатен обійти будь-які сучасні системи протиповітряної оборони завдяки своїм унікальним тактико-технічним характеристикам.

Цінність рідкопаливних ракет стала очевидною на початку 2010-х років, оскільки вони здатні нести значне корисне навантаження — зокрема, ядерні боєголовки. Загальна вага боєголовок у ракеті "Воєвода" Р-36М становила 8800 кілограмів, тоді як у новій "Сармат" очікується, що вона досягне 10 тонн.

Наприклад, твердопаливні ракети, на відміну від рідкопаливних, менше "вантажопід'ємні". Для порівняння, корисне навантаження (вага ядерних боєголовок) в твердотопливних "Тополя М" і "Ярс" -- всього 1200 кілограмів, хоча ці ракети запускаються з рухомих пускових установок, які важко відслідковувати. На супутникових знімках: замість шахти -- провалля діаметром більше 60 метрів, хоча вона була побудована із надміцного залізобетону, який витримує навіть ядерний удар на відстані 100 метрів. І нову шахту недоімперія навряд чи побудує в найближче десятиліття.

Можна висловити припущення, що широко розрекламована Володимиром Путіним високотехнологічна ракета насправді є вдосконаленою версією української ракети "Сатана". Це свідчить про те, що російська сторона не спроможна перевершити досягнення українських фахівців у сфері ракетобудування.

Росія намагається підкреслити можливість ядерного аспекту у війні в Україні через свою риторику та інші дії. Проте слід пам'ятати, що ядерна зброя не може бути використана в умовах відсутності повітряного простору. Це є ескалаційним кроком у відповідь на дії супротивника. Ескалація є взаємною реакцією. Незважаючи на те, що путін і його прибічники згадують про ядерну зброю, реальних змін не відбувається, оскільки США не реагують на російські ядерні загрози.

росія проводить навчання стратегічної сили і нестратегічної ядерної зброї, патрулює кордони західних країн бомбардувальниками і підводними човнами, переміщує ядерну зброю в Білорусь, тощо. У відповідь США говорять, що росія не робить нічого незвичного, чого не робила раніше, не спостерігають підготовку до того, що росія збирається застосувати ядерну зброю, і не бачать причин коректувати свою ядерну політику. США не відповідають на ескалацію, значить, ескалації не відбувається і ядерна зброя в конфлікт не вноситься, як би не хотіла цього росія.

Це, мабуть, на путіна діє надзвичайно негативно, що усі його зусилля скеровані на те, щоб загострити ядерну тематику, зробити її темою номер 1, не зустрічає адекватної реакції з боку США. Можна не сумніватись, що усі ці провокативні дії і заяви, з якими виступає путін чи його найближчі соратники, спрямовані перш за все на США. Саме від США путін чекає відповіді на свій ядерний шантаж. Тільки у разі, якщо США вчинять будь-які конкретні дії на протистояння ядерному шантажу путіна, він відчує, що його політика ядерного шантажу зустрічає відклик у його головного опонента -- США.

Однак Сполучені Штати наразі повністю ігнорують будь-які дії чи заяви Володимира Путіна, які часто мають провокаційний характер. США стримуються і не піддаються на ці провокації, хоча уважно спостерігають за ситуацією з ядерним арсеналом Росії. Поки що Росія не здійснить конкретних кроків, які б свідчили про намір привести ядерні сили у бойову готовність, реагувати Штати не будуть миттєво. Проте неможливо бездіяльно спостерігати за відкритим ядерним шантажем з боку Путіна, адже з кожним місяцем його дії стають все більш зухвалими. Також викликає занепокоєння дивна поведінка російського населення, яке в більшості випадків активно підтримує ідею ядерного удару по Україні або будь-якій західній країні. Можна зазначити ефективність пропаганди Путіна, але не варто повністю виключати можливість, що частина росіян здатна критично оцінювати наслідки ядерного удару, який вони підтримують. Особливо вражає, що московські священики відкрито благословляють російську армію на застосування ядерної зброї проти України та інших країн, а також освячують російські міжконтинентальні балістичні ракети, готові до бойового застосування.

Я переконаний, що це є суттєвим недоліком нашої ідеологічної діяльності серед російського населення. Йому слід доступно роз'яснити, що ядерний удар по інших країнах може призвести до ще більш потужного відплатного удару, який знищить не лише путіна та кремль, але й народ Росії, що не матиме жодних шансів на виживання.

російське населення, отруєне путінською пропагандою, переконане у вирішальній силі російської ядерної зброї, яка їх захистить. Але пропаганда їм не роз'яснила, що від ядерного удару і його наслідків захисту немає.

російське населення переконане в тому, що путін нанесе першим удар, але при цьому не розуміє, що кожний крок і дії ядерних сил рф знаходиться під повним багаторівневим контролем, і нанесення ядерного удару несподівано практично неможливо.

І для росіян немає жодної гарантії, що вони потраплять у рай, як це стверджував путін. Люди на кшталт путіна і його прихильників не можуть бути частиною раю.

Не потрібно шукати далеко, щоб знайти приклади. Уявімо, що на міжконтинентальній балістичній ракеті "Сармат", яка нещодавно вибухнула в Архангельській області, була б 10- тонна ядерна бойова частина. У разі неконтрольованого ядерного вибуху, чи можуть росіяни усвідомити, які катастрофічні наслідки це принесло б для мільйонів прихильників Путіна та величезних територій Росії, які перетворилися б на зону катастрофи?

Проте, якщо розглянути, яким чином можна захистити український народ від ядерних загроз з боку путіна, найбільш дієвим рішенням буде термінове надання Україні статусу повноправного члена НАТО. Альтернативно, можна ухвалити рішення про запрошення України до Альянсу, а до завершення вступної процедури запровадити дію статті 5 Статуту НАТО для нашої країни. Після ухвалення такого рішення представник НАТО, а ще краще, світові лідери західних держав, повинні оголосити про те, що над Україною буде розгорнута "Безпекова Парасолька", яка забезпечуватиметься всіма ресурсами НАТО.

Такі рішення швидко остудять божевільну голову путіну і будуть зрозумілими російському населенню.