Чому Захід погодився з рішенням Монголії не арештовувати Путіна і які можуть бути наслідки цього кроку.
Цього тижня Росія здобула беззаперечний міжнародний успіх.
Візит Путіна до Монголії, що викликав емоційну реакцію багатьох українців та публічні протести з боку України, насправді має значно більші наслідки, аніж погіршення україно-монгольських відносин.
Детально про наслідки цього візиту - в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Міжнародне право сили. Які наслідки потягне відмова Монголії арештувати Путіна за ордером МКС. Далі - стислий її виклад.
3 вересня 2024 року літак президента Росії Владіміра Путіна приземлився в столиці Монголії, Улан-Баторі. Ця поїздка до країни, що значною мірою залежить від свого північного сусіда, могла б залишитися непоміченою, але насправді вона привернула увагу всіх важливих міжнародних ЗМІ, які детально висвітлили подію.
Усі відзначили червону доріжку, на якій Путіна вітав чинний монгольський президент Ухнаагійн Хурелсух (обраний від партії, що у минулому була комуністичною).
Відповідно до норм міжнародного права, Монголія повинна була не вітати його, а затримати.
З 2002 року країна є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), який зобов'язує її до співпраці з судом, включно з виконанням ордерів на арешт підозрюваних у вчиненні міжнародних злочинів - а саме такий статус має Владімір Путін. З 2023 року проти нього вчинене обвинувачення у масовому викраденні українських дітей на територіях, окупованих РФ, їхньої депортації до Росії і спроб позбавити їх української ідентичності.
Проте, всього за кілька днів до прибуття російського гостя, уряд Монголії повідомив, що не має наміру виконувати цей запит.
Монголи свідомо вирішили порушити угоду, а пізніше зазначили, що прийняли російські умови через їхню вигоду.
Чи чекає на Монголію покарання за відмову виконувати свої зобов'язання і співпрацювати з Судом?
Виходячи із Римського статуту, у цьому разі порушнику фактично нічого не загрожує!
Це класичне питання міжнародного права, яке в значній мірі залежить від бажання країн виконувати свої зобов'язання. Міжнародні угоди зазвичай не передбачають механізмів примусу для своїх учасників, тому ситуація з Міжнародним кримінальним судом є типовим прикладом.
Після дій монгольського уряду міжнародні актори виявилися в ситуації вибору: яким чином реагувати на це?
На сьогоднішній день лише одна країна в світі офіційно висловила рішучі заяви, що наближаються до погроз щодо держави, яка порушила норми. Це — Україна.
"Монголія надала можливість обвинуваченому злочинцю ухилитися від правового покарання, що призвело до розподілу відповідальності за його воєнні злочини. Ми співпрацюватимемо з партнерами, щоб це мало певні наслідки для Улан-Батора", - зазначив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий одразу після візиту Путіна.
Візит Путіна до Монголії сам по собі не є настільки значущим, як те безкарність, яка формується внаслідок цього візиту.
Якщо Монголія продовжить залишатися без реального тиску чи економічних викликів, то в інших країнах світу не виникне тих самих сумнівів, з якими минулого року зіткнулася Південна Африка. Нова ситуація демонструє, що налагодження відносин із Росією не несе в собі жодних загроз.
Безумовно, ця saga ще не дійшла свого завершення. Ясно, що Міністерство закордонних справ продовжує вести діалоги з партнерами. Крім того, особливості Монголії, яка знаходиться між Росією та Китаєм і має невелику залежність від європейських країн, також відіграють свою роль. Проте вже зараз можна з упевненістю стверджувати, що у цьому етапі Кремль вийшов переможцем.
