Проблеми мобілізації в Україні: чому ТЦК не братимуть участі у бойових діях і хто повинен вирушити на передову.

В Україні процес мобілізації потребує вдосконалення.

Відповідно до ухвали Верховної Ради України, військовий стан і загальна мобілізація в країні будуть продовжені до 7 лютого 2025 року. Інформацію наводить ТСН, посилаючись на повідомлення Контракти.UA.

Народний депутат Роман Костенко висловив думку, що Україні слід мобілізувати близько 500 тисяч осіб. Ця цифра потрібна для заміни військовослужбовців, які тривалий час перебувають на фронті, а також для зміцнення бойових підрозділів.

Навесні в Україні мобілізаційні заходи стали більш інтенсивними, а після ухвалення нового закону в травні темпи мобілізації залишалися стабільними. Однак у вересні спостерігалось їхнє зниження. Ветеран російсько-української війни Масі Найєм зробив заяву, що якщо протягом найближчих двох місяців не буде мобілізовано 160 тисяч осіб, це може призвести до необхідності підписання капітуляції.

Народна депутатка Юлія Яцик виступила з ініціативою щодо формування бойових бригад із працівників ТЦК. Однак у відповідних структурах підкреслюють, що більшість співробітників центрів територіальної комплектації не братиме участі у бойових діях.

Де знайти людей і кого призвати на фронт, дізнайтеся в ексклюзивному матеріалі ТСН.ua.

Мобілізація - справа держави

Капітан Збройних Сил України Мирослав Борисенко поділився в інтерв'ю з Наталією Нагорною, що основними об'єктами мобілізації на фронті стають жителі сільських районів та невеликих міст, тоді як жителі великих міст мають можливість уникати призову.

"Мобілізація - це, мабуть, одна з небагатьох речей на війні, яку ми не можемо зробити без держави. Мобілізація - це справа держави. І держава має право застосовувати насильство та класову нерівність", - сказав Борисенко.

Військовий висловив своє бажання бачити в рядах Збройних Сил України дітей олігархів та президентів. За словами капітана, нинішня ситуація в армії ускладнена через неефективну мобілізацію.

"Я в даний момент очолюю батарею, що складається з хлопців, які опинилися під впливом так званої "бусифікації". Серед нас майже немає мешканців великих міст — лише один, і я. Раніше соціальна структура була зовсім інша. Нині ж 90% нашого складу — це жителі маленьких містечок та сіл", - зазначив капітан.

Перегляньте повну версію інтерв'ю з Мирославом Борисенком, перейшовши за цим посиланням.

Проте примусова мобілізація не є ефективною і викликає асоціації з "радянськими" методами. Таку позицію висловив капітан 1 рангу у запасі Військово-морських сил Збройних Сил України, стратегічний аналітик компанії "Соната" Андрій Риженко. Він підкреслив, що Україні слід створювати оперативні резерви, орієнтуючись на досвід скандинавських країн та Ізраїлю.

"Ми терміново потребуємо оновлення системи мобілізації. Особливо необхідно переглянути функціонування ТЦК та ВЛК. Мобілізаційний процес має бути адаптований до моделей, які існують у скандинавських країнах чи в Ізраїлі. Там акцент робиться на взаємодії між державою та громадянами. У часи війни це особливо актуально для змін", - зазначив він.

Андрій Риженко зазначив, що у Фінляндії, де населення становить 5 мільйонів осіб, оперативний резерв налічує 1,2 мільйона громадян, які мають відповідну підготовку.

"Кожен громадянин має свою військову одиницю, форму та інші атрибути. Натомість у нас просто ведеться облік. Я вважаю, що ведення обліку та закриття кордонів – це не зовсім те, що потрібно, оскільки ці дії не приносять очікуваних результатів. Це примусові заходи, які нагадують часи радянщини. Якщо людина дійсно є патріотом і перебуває за межами країни, вона повернеться, коли виникне потреба. І таких людей було чимало. А діяти без чіткої стратегії – це лише безлад перед загрозою знищення", - підкреслив він.

Експерт також висловив свою критичну думку щодо тверджень про потребу термінової мобілізації більше ніж 160 тисяч військовозобов'язаних.

"Я б такі цифри не озвучував. Набрати людей, для яких немає зброї, буде дуже складно", - зазначив він.

Незважаючи на всі обставини, ТЦК не братиме участі у бойових діях.

Недавно у Верховній Раді України відбувалися дискусії стосовно потенційного закриття територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Це пов'язано із численними скандалами навколо ТЦК, зокрема щодо перевищень працівниками своїх повноважень та, так звана, "бусифікація". Такі випадки заважають рекрутингу та адекватної мобілізації.

Як альтернативу - нардепи пропонували створити мережу рекрутингових центрів, а працівників ТЦК відправити на фронт.

Народна депутатка заступниця голови Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування можливого порушення законів у Міноборони та ЗСУ Юлія Яцик заявила, що із працівників ТЦК можна сформувати 10 повноцінних бригад.

"Співробітники ТЦК є військовими, здатними успішно виконувати свої функції в умовах бойових дій. Наприклад, з нинішнього складу можна сформувати 10 повноцінних бригад," - підкреслила Юлія Яцик.

Розформування ТЦК підтримує народний депутат України Юрій Камельчук, який висловив думку, що цей орган є "недостатньо ефективним і некомпетентним".

"Там працює надто багато людей та надто неефективно - 99% їхньої роботи може бути автоматизовано", - підкреслив нардеп.

"Бусифікація" руйнує всі зусилля щодо рекрутування та ефективної мобілізації", - зазначила народна депутатка Соломія Бобровська, яка представляє парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, у коментарі для ТСН.ua. Вона також підкреслила, що наявність певної кількості чоловіків вдома ускладнює процес мобілізації.

Нардеп Мар'яна Безугла вважає, що скасування ТЦК могло б звільнити близько 50 тисяч військових. Ці кадри могли б бути використані для підсилення бойових підрозділів.

Однак, з працівників ТЦК неможливо утворити жодну бригаду. Як зазначив речник Полтавського ТЦК Роман Істомін, ці люди є цивільними особами.

На його думку, ці особи можуть, умовно кажучи, сформувати будівельні команди.

"Стосовно військовослужбовців ТЦК, то наказу щодо їхнього розформування - немає", - Роман Істомін.

Зниження мобілізаційного віку

9 жовтня Верховна Рада України ухвалила остаточне рішення щодо законопроєкту, який забороняє мобілізацію молодих людей віком від 18 до 25 років, визнаних обмежено придатними до військової служби.

Попри це, військові командири підтримують ідею зниження мобілізаційного віку.

Зокрема, Роман Костенко, полковник Служби безпеки України та секретар Комітету Верховної Ради, що займається питаннями національної безпеки, оборони та розвідки, висловив думку, що вік для мобілізації слід встановлювати з 20 років. Він зауважив, що американських конгресменів дивує те, що в Україні чоловіки до 25 років не підлягають призову. Крім того, Костенко підкреслив, що у багатьох країнах мобілізація починається з 18 або 20 років, що є звичною практикою.

Кирило Верес, який очолює батальйон К-2 54-ї окремої механізованої бригади, висловив занепокоєння щодо недостатньої чисельності свого підрозділу. Проте він не бажає залучати до своїх лав молодих призовників у віці 18 років: "Для мене це ще занадто рано для хлопця в такому віці".

Нещодавно, йшла мова про зниження мобілізаційного віку до 45 років.

Мер Генічеська та доброволець 24 ОШБ "Айдар" Станіслав Бунятов висловив думку, що це вплине на структуру військових підрозділів. Зокрема, він зазначив, що "з штурмових підрозділів зникнуть досвідчені бійці, а на їх місце прийдуть ті, хто раніше заплатив, щоб уникнути служби".

Військовий лікар, підполковник Роман Кузін, має трохи іншу точку зору. У ексклюзивному інтерв'ю для ТСН він зазначив, що варто відкласти зниження призовного віку якомога довше, оскільки в майбутньому знадобляться молоді люди, які зможуть відновлювати країну.

Бронювання та не бажання українців служити в ЗСУ

Неповна чисельність військових на передовій може пояснюватися не лише небажанням чоловіків служити в Збройних силах України через страх перед смертю, а й значною кількістю осіб, які отримали бронювання. Варто зазначити, що на початку осені в Україні було зареєстровано приблизно мільйон чоловіків з бронюванням.

Зокрема, в державі намічено здійснення аудитів компаній, які отримали можливість зберігати за собою працівників.

Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що на основі отриманих результатів буде переглянуто підходи до класифікації підприємств за їх критичністю. У цей час нові відстрочки не надаються. Починаючи з 25 жовтня, процедура бронювання стосується лише тих працівників, які були заброньовані до 31 травня.

Після проведення аудиту на підприємствах, які класифікуються як критично важливі, деякі з них можуть втратити цей статус. Це означає, що працівники, які мають бронювання, можуть його втратити та бути мобілізованими. Про це повідомив адвокат Сергій Савинський.

Зокрема, в державі розглядали можливість введення економічного бронювання від мобілізації, що могло б істотно зменшити кількість осіб, які підлягали б призову на військову службу.

Через негативну реакцію суспільства, його запроваджувати не будуть, сказав нардеп Богдан Кицак. За його словами, таку систему в Україні не запроваджуватимуть, аби не створювати додаткового напруження, економічного бронювання в Україні не буде.

Нагадуємо, що раніше ТСН.ua інформувало про нову можливість в додатку "Резерв+", яка дозволяє оформити відстрочку. Тестування цієї функції стартувало 4 листопада.