Чому Туреччина прагне приєднатися до БРІКС(Т)?
Які вигоди розглядає Анкара у приєднанні до "альтернативи" західним союзам, і які наслідки це може мати для України?
Туреччина, ймовірно, вже подала заявку на членство в БРІКС. Ця інформація нещодавно привернула увагу медіа, хоч офіційного підтвердження поки що немає. Чому саме зараз Туреччина прагне приєднатися до організації, яка має амбіції стати альтернативою Групі семи та "аналогом" МВФ, а також противагою сучасній міжнародній системі, створеній після Другої світової війни? Існує кілька причин для цього. По-перше, сама ідея не є новою: Туреччина вже висловлювала свої наміри раніше. По-друге, в останні роки економіка Туреччини зазнала впливу багатьох негативних факторів: пандемії, руйнівних землетрусів, а також початку та розвитку російсько-української війни, що суттєво вдарило по її становищу. Вихід зі складної економічної ситуації вимагає нових стратегій та рішень.
Крім того, Росія наразі займає головуючу позицію у БРІКС і активно прагне залучити до організації якомога більше країн. Вона намагається продемонструвати Заходу уявну "колективну" силу та розробити альтернативні шляхи для ведення торгівлі, щоб обійти санкції. Хоча політична і економічна структура БРІКС залишається незавершеною, очевидно, що Туреччина має намір або приєднатися до цієї групи, або принаймні використати цю можливість для посилення своїх позицій на міжнародній арені.
Ідея не є новою, але існують труднощі з її втіленням.
Шість років тому, на завершення липня, внаслідок десятого саміту БРІКС, що проходив у Йоганнесбурзі (Південна Африка), президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловив бажання стати частиною цього об’єднання п’яти країн. Тоді БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР) мав шанс перетворитися на БРІКСТ, включивши Туреччину. Хоча Росія, з одного боку, виявила підтримку, з іншого – була проти цієї ініціативи, оскільки вступ Туреччини міг створити конкуренцію для російської економіки, яка на той момент займала четверте місце за ВВП у складі групи. Незважаючи на привабливість геополітичного посилення БРІКС за рахунок Туреччини, справа так і залишилася на рівні декларацій. Внутрішні механізми взаємодії в уже існуючому об’єднанні виявилися недостатньо чіткими, а процедура прийому нових учасників залишалася незрозумілою. Тим не менш, у той час ПАР вже приєдналася до БРІК, формуючи БРІКС.
Китай, будучи провідною економікою організації, завжди виступав за розширення своїх впливів. Ситуація виглядала наступним чином: "якщо в майбутньому Китаю вдасться забезпечити вступ Туреччини до БРІКС, це стане поразкою для Росії та, відповідно, перемогою як для Туреччини, так і для Китаю". Сьогодні Китай продовжує підтримувати ідею розширення, активно сприяючи участі Туреччини в БРІКС.
РОЗШИРЕННЯ БЕЗ ТУРЕЧЧИНИ
Улітку 2023 року на 15-му саміті БРІКС було оголошено про запрошення до організації шести нових країн: Аргентини, Єгипту, Ефіопії, Ірану, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Їхнє повноправне членство мало набути чинності з першим днем 2024-го року. Але не всі дійшли до фінішу. У листопаді 2023-го року в Аргентині відбулися вибори, влада змінилася, і заявку на вступ у БРІКС відкликали. Дала задню також Саудівська Аравія, яка вже в середині січня 2024-го (коли вступ ніби вже відбувся) оголосила про те, що продовжує перебувати на етапі вирішення питання вступу чи невступу в БРІКС.
Наступний, 16-й саміт відбудеся у жовтні в Росії, яка виконує роль голови організації. Наприкінці жовтня можливе розширення об'єднання, враховуючи подані заявки від Малайзії, Таїланду, Азербайджану, а також Туреччини. Остання досі зберігає інтригу, адже не розкриває, на якому етапі перебуває її процес приєднання та чи був надісланий офіційний запит на вступ.
Китай, як найзначніший гравець у БРІКС, активно підтримує розширення організації за рахунок країн, які поділяють його погляди. Основна мета Пекіна полягає в створенні політичної структури, здатної протистояти потужним західним альянсам. Як провідна економіка БРІКС, Китай має вагомий вплив у цій організації. Росія, яка йде в списку після Індії, Бразилії, а, можливо, й Південної Африки, чомусь змінила своє ставлення до можливого вступу Туреччини та вітає її інтеграцію в БРІКС.
ЯКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ІНТЕРЕС?
Члени БРІКС разом займають приблизно 30% площі суходолу планети та складають близько 45% її населення. З моменту свого заснування БРІКС позиціонував себе як політичну альтернативу Групі семи (G7) і, з часом, "Групі двадцяти" (G20). Однак, оскільки всі п'ять основних учасників БРІКС є також членами "двадцятки", конкуренція між ними носить швидше символічний характер, ніж практичний.
Ідея зміни глобального світового порядку та заміни "панівного Заходу" на більш широку геополітичну структуру, де представлені всі континенти (зокрема й Африка) та мусульманські країни, лобіюється Туреччиною давно під слоганом "світ більше п'яти". Йдеться про розширення складу Ради Безпеки ООН та відхід від світового порядку, де найбільшу вагу мають голоси (або вето) постійних її членів.
Крім того, Туреччина зараз переживає значне розчарування стосовно своїх перспектив вступу до Європейського Союзу та можливості перегляду митної угоди. Після нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини до Брюсселя для участі в неформальному саміті ЄС це розчарування тільки посилилося. Причина в тому, що Туреччина не отримала жодних конкретних сигналів щодо своїх перспектив у Союзі, можливостей безвізового режиму та зміни умов митного союзу. Хоча двері для діалогу залишаються відкритими, конкретики немає. Анкара також висловлює незадоволення тим, що питання інтеграції Туреччини в ЄС безпосередньо пов'язане з вирішенням ситуації на Кіпрі. Це підходить Європі, але суперечить позиції Туреччини – "коса знаходить на камінь" уже не перший рік.
Не випадково після зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі президент Ердоган підкреслив, що Туреччина не планує робити вибір між Європейським Союзом і Шанхайською організацією співпраці, а також між Західною і Східною частинами світу. Це також вказує на те, що країна не має наміру обирати між ЄС та БРІКС. Більш того, немає жодних обмежень, які б заважали країні-кандидату на вступ до ЄС (якою Туреччина є з 2005 року) приєднуватися до БРІКС.
Туреччина, незалежно від того, приєднається вона до БРІКС чи ні, знову підкреслює свою багатогранність у зовнішній політиці та здатність адаптуватися до геополітичних реалій відповідно до своїх інтересів.
ЕКОНОМІЧНІ ЗИСКИ ТА СПІЛЬНА ВАЛЮТА
Частка країн БРІКС+ у глобальному експорті перевищує 25%, тоді як їхня внутрішня торгівля становить лише близько 4% від загального обсягу світової торгівлі. Цікаво, що найбільші економіки цієї організації більше орієнтуються на торгівлю з країнами Заходу, з якими вони часто мають геополітичні суперечності (хоча не всі члени БРІКС мають такі позиції). Що стосується Туреччини, то її торгівля зі Сполученими Штатами та країнами Європейського Союзу навіть активніша, ніж з Китаєм і Росією.
Ідея, яку активно підтримують країни БРІКС та Туреччина, полягає в розвитку торгівлі між державами з використанням національних валют та створенні нової платіжної системи, яка стане альтернативою світовій фінансовій системі, що базується на доларах США. Йдеться про міжнародну платіжну платформу нового покоління, яка передбачає впровадження спільної валюти, що буде забезпечена золотом або іншими товарами. Крім того, країни зможуть впроваджувати цифрові валюти та криптовалюти, засновані на їхніх національних валютах, зокрема завдяки технології блокчейн.
Концепція передбачає формування "кошика" валют у відповідності до економічної значущості країн, з подальшими вільними коливаннями, які відображають їхні економічні показники. Мова йде про валютний "кошик" 5R, що включає п’ять основних валют БРІКС: бразильський ріал, російський рубль, індійська рупія, китайський юань і південноафриканський ранд (відповідно, назва 5R). Цей "кошик" формуватиметься подібно до спеціальних прав запозичення (SDR) Міжнародного валютного фонду. Не виключено, що з розширенням БРІКС до нього можуть бути додані валюти інших країн. Також планується створення власного банківського інституту.
Турецькі фахівці в рамках дискусій про плюси та мінуси вступу до БРІКС зазначають, що 159 країн світу готові вжити необхідні кроки для переходу до нової міжнародної платіжної системи БРІКС, відмовившись від звичної системи SWIFT. Вони підкреслюють, що реалізація концепції спільної системи фінансових розрахунків може зайняти тривалий час. Зокрема, для її впровадження потрібно підписати відповідні угоди, внести зміни до національних законодавств, забезпечити безпечне функціонування системи тощо. Важливо також врахувати, чи зможе БРІКС, який складається з різнорідних країн з різними інтересами та впливами, зокрема Індії та Китаю, що мають серйозні суперечки між собою, дійти згоди щодо єдиної валюти чи єдиної банківської системи.
Більш того, деякі держави вже починають впроваджувати концепцію розрахунків у своїх національних валютах без залучення БРІКС. Наприклад, Китай і Росія демонструють помітний ріст обсягу торгівлі, використовуючи рублі та юані, здійснюючи це на двосторонній основі. Значна частина товарообігу між цими країнами, який сягнув $240 мільярдів з приростом у 26% за рік, проводиться саме в їхніх національних валютах.
Чи існує ризик для України?
На тлі значного економічного спаду Туреччина активно шукає різноманітні можливості та платформи для залучення нових партнерів, торгових зв’язків, інвестицій та фінансових вливань. У цьому контексті країна розглядає БРІКС як потенційну альтернативу Міжнародному валютному фонду, а не Європейському Союзу, і вважає цю організацію майданчиком для розвитку більш тісних двосторонніх торгових відносин.
На рівні самої організації внутрішня динаміка БРІКС та різні мотивації участі в ній країн-членів, різниця в рівні розвитку та інтересах, відсутність чітких механізмів взаємодії створюють деяку невизначеність щодо того, наскільки цей блок буде ефективним механізмом співпраці у майбутньому.
У сучасних умовах можливе приєднання Туреччини, стратегічного партнера України, до БРІКС. Ця країна стабільно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, надаючи різну допомогу, що не можна вважати загрозою. Проте, це можливо лише за умови, що Туреччина не планує використовувати платформу БРІКС для ведення торгівлі з агресором в обхід санкцій, а також не буде сприяти Росії у створенні нових торговельних маршрутів, які також обходять ці обмеження. Важко уявити, що Анкара наважиться на такі ризики, адже для неї вигідніше і безпечніше використовувати БРІКС для розширення своїх ринків у країнах Глобального Півдня, ніж брати участь у сумнівних російських схемах, що можуть зашкодити її іміджу та економіці. Крім того, завдяки своєму стратегічному розташуванню, Туреччина має можливість суттєво зміцнити логістичні коридори БРІКС, які проходять через її територію, а також створити нові ланцюги постачання.
