П'ять таємних ознак низької самооцінки з перспективи психології.

Експерти стверджують, що для підвищення самооцінки необхідно спочатку вміти виявляти ознаки низької самооцінки.

Ці п’ять непомітних сигналів, згідно з думкою психологів, вказують на це.

Невпевненість і сумніви. Одним із проявів низької самооцінки є постійна нерішучість і схильність до сумнівів щодо кожного свого вибору, що призводить до постійних вагань. Питання щодо власних можливостей і прийнятих рішень можуть відбирати чимало енергії, викликати занепокоєння та тривогу.

Побоювання звернути на себе увагу. Наприклад, вас запросили в гості добрі знайомі, і ви впевнено йдете на цю зустріч, де також є нові люди. На перший погляд, все добре, але зрештою ви практично нічого не кажете за весь вечір. Причому це не означає, що вам не було чого сказати. Просто ви вважали, що це нецікаво чи надто банально.

Невміння приймати компліменти. Однією з ознак низької самооцінки є те, що нам важко приймати компліменти. У більшості випадків це відбувається абсолютно несвідомо: хтось хвалить вашу роботу, а ви замість того, щоб сказати "дякую", коментуєте на кшталт "ну що ви, це було неважко". Подібні відповіді зазвичай настільки автоматизовані,

що навіть не кидаються в очі.

Перш за все, важливо звертати увагу на власні недоліки. Коли вас запитують: "У чому ви дійсно виділяєтеся?" чи "Які ваші сильні сторони?", чи здатні ви миттєво відповісти, чи хоча б після короткої паузи? Людям з низькою самооцінкою часто важко швидко сформулювати відповідь на таке запитання. Вони зазвичай чіткіше помічають недоліки як у собі, так і в інших, аніж їхні позитивні якості.

Перфекціонізм є складним явищем. Коли самооцінка низька, особисті поразки сприймаються надмірно важко, що призводить до болісного самоаналізу і пошуку власних вад. У результаті може виникнути схильність до перфекціонізму — людина починає прагнути до високих стандартів через побоювання бути визнаною невдахою. Психологічні дослідження показують, що цей страх часто має корені в дитинстві, коли дитина виховується в умовах надмірних вимог з боку батьків, які виявляють свою любов лише у відповідь на успіхи та досягнення дитини.