Система, на якій повинна ґрунтуватися держава.

Я усвідомлюю, що неможливо нав'язати свої правила в межах країни. Проте, якщо раптом хтось (бажано, щоб це були численні люди) підтримав цю концепцію, це було б чудово.

На мою думку, якщо хтось один візьметься за цю справу, інші почнуть побоюватися подібних дій. Проте, якщо до справи долучиться кілька десятків чи навіть сотень людей, то вони зможуть її реалізувати.

У стислій формі, внутрішня стратегія перемоги Зеленського передбачає певні аспекти, пов’язані з військово-промисловим комплексом. Це має стати способом уникнення мобілізації для деяких груп населення з автоматичним озброєнням. Особисто я не ознайомлений із цим планом (звідки мені його знати, адже я просто звичайний користувач інтернету).

Внутрішній план потрібно було розробити ще на початку конфлікту, і я не зовсім зрозумів, про який конкретно план йдеться. Проте, якщо мова йде про те, що всім набридло недостатнє постачання зброї в Україну (адже її надходження значно менше, ніж кількість шахедів, які випускає Росія), то в такому разі...

Я б включив до внутрішнього плану наступні пункти:

1) Розробити модель, яка б об'єднала представників влади та їхніх консультантів у єдину структуру (по суті, систему ВПК). Забезпечити участь кожного українця в ролі радника, при цьому кінцеві ухвалення рішень повинні підніматися вгору по ієрархії.

2) Мобілізувати кожне підприємство, яке зареєстроване в Україні цілком, але без автоматів у руках та перетворення їх на оборонні. Тобто щоб так рятувати працівників і одночасно рятувати Україну, бо навіщо створювати якесь окреме оборонне підприємство, щоб мобілізовувати туди тих, хто має певні знання і вони не коштують перетворення когось у просто з автоматом. Треба спочатку мобілізовувати всі підприємства разом з робітниками, не звільняючи робітників, які потенційно можуть видати секрети, а потім поступово змінювати вид діяльності підприємства.

3) Усі громадяни стануть своєрідними конструкторами, що займаються розробкою озброєння, а їхні ідеї реалізовуватимуться на підприємствах оборонного сектора. Звичайні виробництва будуть адаптовані під оборонні потреби. Необхідно організувати щось на зразок централізованого водопостачання, яке слугуватиме як централізоване харчування для працівників нових оборонних підприємств, а також забезпечити окрему медичну допомогу. Варто дбати про відсутність шкідливих добавок "E" у їжі; їх потрібно годувати так, як годують солдатів на передовій, забезпечуючи найкращі умови харчування.

4) Створити систему, яка буде перешкоджати передачі різних ідей по виробництву зброї за кордон, які можуть бути використані і країнами-партнерами, а потім ці деталі можуть бути використані у російській зброї, тобто не допускати передачі інтелектуальних даних (за передачею сигналів простежити набагато важче). Обмежити використання радіоелектронних пристроїв іноземного виробництва, поступово майже до 0 (це не вигідно якщо країни-партнери вважають, що українці не мають достатньо знань і досвіду і тому наша роль використовувати їхню електроніку (але вони самі хотіли би мабуть відмовитися від китайської) та працювати не конструкторами а на конвеєрі).

5) Необхідно впровадити аналогічний підхід, як для працівників підприємств: після мобілізації вони мають продовжувати виконувати свої звичні функції, а не просто бути озброєними. Це особливо важливо для силових структур, правоохоронних органів, ДСНС та медичних служб. Крім того, у випадку втрати працездатності досвідченого працівника, або кількох таких осіб, необхідно забезпечити їх заміну одним або кількома фахівцями, які мають досвід, у команді з новачками. Таке рішення дозволить уникнути масової мобілізації всіх досвідчених кадрів одночасно.

6) Обмежити будь-які розваги, а відпочинок має бути у зміні виду діяльності або сон.

7) Організувати в навчальних закладах спеціальні групи, які залучать учнів для генерації ідей стосовно озброєння, оскільки молоді уми мають менший обсяг досвіду, але більшу креативність (це не жарт, а насправді одна з найбільш перспективних пропозицій).

8) Проводити навчання учнів щодо протидії маніпуляціям (включаючи психологічні техніки, навчати їх виявляти маніпуляції в текстах, зображеннях або відео) "зовнішнього контролю", щоб знизити ризик ігроманії та інших залежностей, які виникають через маніпуляцію свідомістю.

Необхідно знайти способи, щоб вся Україна стала не лише військово-промисловим комплексом, а й справжнім науково-дослідним центром. Це має охоплювати всіх громадян і включати лабораторії, навчальні заклади, програми харчування та інші аспекти. Лише так ми зможемо уникнути масової мобілізації людей із зброєю в руках.

Існує ідея, що певні особи, такі як актори чи художники, могли б брати участь у створенні "оборонних замовлень", тобто виготовляти продукцію, призначену для впливу на свідомість громадян інших країн, популяризуючи Україну. Це також передбачає, що негативна інформація не повинна виходити на поверхню. Для цього необхідно заборонити або максимально обмежити доступ до інтернету, а також вжити заходів, щоб обмежити свободу дій тих, кому це потрібно, навіть у рамках їх перебування в місцях позбавлення волі.