Співпраця призупинена: як політичні обставини в Словаччині зупинили український проєкт.

ЄОТС -- це об'єднання територіального співробітництва, що були створені Європейським парламентом та Радою Європи у 2006 році. Вони є юридичною особою, що дає змогу їх учасникам (державам, регіонам, громадським організаціям та іншим зацікавленим сторонам) працювати разом над спільними проєктами. З часу створення ЄОТС, їхня кількість постійно зростає. Якщо у перші три роки таких об'єднань було лише 17, то на початку 2017 року їх уже 65. У 2024 році Європа налічує понад 70 таких об'єднань, і їх число продовжує зростати.

Такі об'єднання надають можливість ефективно вирішувати питання на рівні місцевих громад та урядів кількох країн, що сприяє розвитку прикордонних регіонів. Усі учасники цієї структури входять до наглядової ради, яка виконує функції мобільного керівного органу ЄОТС. Окрім вирішення соціально-економічних викликів, ЄОТС активно займаються удосконаленням інфраструктури, транспортних мереж, охороною навколишнього середовища та культурним обміном. Наприклад, пріоритетними сферами для таких об'єднань є туризм (39 ЄОТС), екологія (29), культура і спорт (35), а також транспорт і інфраструктура (31).

Закарпаття перша і наразі єдина область України, яка створила ЄОТС з країною ЄС. У жовтні 2015 року було створено перше ЄОТС за участі України -- ЄОТС "Тиса". Це об'єднання охоплює Закарпатську область з української сторони та угорську область Саболч-Сатмар-Берег з угорської сторони. Об'єднання стимулювало зміни у законодавстві України, відтак 4 вересня 2018 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України про транскордонне співробітництво", яким легалізовано створення таких об'єднань.

В даний час Європейський територіальний об'єднання "Тиса" охоплює площу приблизно 20 000 квадратних кілометрів (з них 12 777 км² в Україні та 5 936 км² в Угорщині), населення якого складає близько 2 мільйонів осіб (1,258 мільйона в Україні та 577 тисяч в Угорщині). Штаб-квартира ЄОТС знаходиться в угорському місті Кішварда, а офіс функціонує в Ужгороді. Бюджет цієї організації становить 40 000 євро, а її діяльність регулюється законодавством Угорщини.

Основними завданнями об'єднання є розвиток інфраструктури, розбудова нових пунктів пропуску на кордоні, боротьба з паводками та модернізація системи водоочисних заводів.

Об'єднання дозволило обом країнам спільно розв'язувати важливі питання на рівні регіонів. Це не тільки сприяє розв'язанню конкретних проблем, наприклад, таких як захист від паводків, але й стимулює розвиток економічних зв'язків і культурного обміну.

В Словаччині після зміни влади ситуація зазнала змін. Раніше ініціатива ЄОТС, що була частиною більш масштабного плану з транскордонної співпраці, користувалася активною підтримкою урядових структур. Однак тепер, як зазначає Едуард Бураш, засновник Днів України в Кошице та радник колишнього прем'єр-міністра Словаччини з питань України, державні органи дистанціювалися від цієї ініціативи.

У Словаччині можна помітити, що підтримка урядом ініціатив, спрямованих на допомогу Україні, значно зменшилася. Хоча уряд не висловлює відкритого протесту проти цих ініціатив, він, здається, займає нейтральну позицію і спостерігає з боку. Проте для реалізації будь-яких серйозних економічних, екологічних або інших спільних проєктів у Словаччині необхідна, якщо не пряма підтримка, то хоча б офіційна верифікація з боку уряду. Це стало очевидно під час спроби створення ЄОТС з Україною, зокрема із Закарпатською областю. Хоча був розроблений чіткий план дій, процес виявився тривалим, і, на жаль, до моменту створення ЄОТС не дійшло. Наразі видно, що цей процес фактично призупинено, і Словаччина швидше зможе реалізувати подібні механізми співпраці з Румунією, аніж з Україною, -- підкреслює пан Бураш.

В Україні не всі поділяють негативний погляд на ситуацію. Андрій Шекета, який займає посаду першого заступника голови Закарпатської обласної ради, вважає, що зміна уряду в Словаччині не вплинула суттєво на саму концепцію створення ЄОТС. Проте він визнає, що основна проблема залишається: без підтримки словацького уряду цей проєкт не зможе просунутися вперед.

Важко однозначно стверджувати, що зміна уряду в Словаччині суттєво вплинула на формування ЄОТС між нашими країнами. На мою думку, відбулися певні зміни в концепції цього утворення. Адже два роки тому прем'єри Хеґер та Шмигаль досягли домовленості про те, що уряди Словаччини також матимуть участь у цьому процесі. Принаймні, такий формат документа було представлено помічником тодішнього словацького прем'єра Олександром Дулебою. Наразі обговорюється створення ЄОТС, яке охоплюватиме три регіони: Кошицький та Пряшівський краї зі словацької сторони і Закарпаття з українського боку. Спочатку планувалося, що до об'єднання приєднаються також Львівська та Івано-Франківська області, але цей формат не закріпився.

Нещодавно, під час нашого візиту на Дні України в Кошице, делегація Закарпатської обласної ради мала можливість зустрітися з керівником Кошицького краю Растіславом Трнкою. Я не відчув жодного заперечення з його боку стосовно можливості створення ЄОТС. Однак, для реалізації цього об'єднання, безумовно, потрібна згода словацького уряду, -- зазначив пан Шекета.

Володимир Чубірко, який є засновником першого в Україні європейського об'єднання територіального співробітництва "ТИСА" між Закарпаттям та угорською областю Саболч-Сатмар-Берег, створеного в 2015 році, а також головою Закарпатської обласної ради VI та VIII скликань, висловлює переконання, що ініціатива щодо ЄОТС зі Словаччиною залишиться лише на декларативному рівні. Він обґрунтовує свою позицію значними відмінностями в підходах уряду Словаччини до цього проекту в порівнянні з угорською стороною, а також різними умовами для його реалізації.

Щодо питання ЄОТС, варто зазначити, що тодішній прем'єр Словаччини Едуард Хеґер, який більше зосереджувався на розвитку країни, а не на політичних іграх, підтримав ідею створення такої структури. Він усвідомлював, що цей механізм не тільки допоможе Закарпаттю, але й сприятиме відновленню деяких занедбаних східних регіонів Словаччини. Тож ми почали діяти. Це відбувалося за мого керівництва в обласній раді, незважаючи на те, що голова Кошицького краю ухилявся від такої ініціативи та не проявляв бажання до співпраці. Проте зараз реалізація ЄОТС зі Словаччиною, на жаль, не відбудеться. Візьмемо для прикладу співпрацю з Угорщиною, яка триває вже дев'ять років і принесла в область мільйони євро на різноманітні проєкти. Під час формування цього об'єднання нас активно підтримували представники угорського уряду. Вони були з нами не лише у Брюсселі, а й у Будапешті, беручи участь у всіх наших переговорах. Це було важливо для угорського уряду, оскільки вони усвідомлювали, що діяли на користь Закарпаття, де проживає значна угорська громада.

Отже, з урахуванням усіх цих аспектів, можна з упевненістю стверджувати, що ЄОТС зі Словаччиною стає лише формальністю, подібно до ініціативи створення переходу між Закарпаттям і Польщею, про яку говорять вже два десятки років.

"Попри всі складнощі, таке об'єднання зі Словаччиною нам дуже потрібне і не лише нам, а й іншій стороні. Тому, попри політичну обстановку, ми повинні шукати шляхи до Братислави і говорити про ці плюси. Багато залежатиме і від голови Закарпатської обласної ради, адже це -- серйозна міжнародна робота, а не просто один-два візити для фотосесії. І треба розуміти, що це робота, результати якої будуть уже після каденції діючого голови, як було у моєму випадку. А оскільки ми прагнемо у ЄС, то цей інструмент є невід'ємною складовою нашої інтеграції на регіональному рівні", -- вважає ексголова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.