Унікальна краса України: чому варто відвідати Буцький каньйон саме восени

Буцький каньйон, який розташований в Уманському районі Черкаської області, є унікальною природною перлиною України.

Цей край вабить мандрівників своїми прекрасними ландшафтами та насиченою історією.

Незвичайні скельні утворення, рясна рослинність та течія річки Гірський Тікич створюють враження, яке нагадує про красу Швейцарії.

Ця локація вражає своєю тишею та грандіозністю, а злагоджене сплітання води, каміння та осіннього лісу формує особливий настрій.

Осінній період є чудовою нагодою для подорожі до Буцького каньйону. У цю пору року кількість відвідувачів зменшується, що створює можливість насолодитися красою природи в атмосфері затишку та спокою.

Gazeta.ua створила підбірку вражаючих фотографій, що вражають своєю красою та грандіозністю каньйону.

На думку науковців, Буцький каньйон утворився приблизно 2 мільярди років тому внаслідок розлому Українського кристалічного щита. У той час рельєф лише починав формуватися.

Гірський ландшафт Буків тягнеться на 2,5 км, піднімаючись на висоту 30 метрів. Скелясті рельєфи, оброслі рослинністю, більше схожі на скандинавські фіорди, ніж на звичні українські пагорби.

До Буцького каньйону приїжджають за адреналіновими переживаннями та яскравими емоціями - від скелелазіння до сплаву по річці та стрибків зі скель. Це ідеальне місце для створення наметового табору на кілька днів, де можна насолодитися риболовлею та вивченням навколишньої природи.

Гідроелектростанція (ГЕС) — одна з перших споруд такого типу в Україні, що була заснована наприкінці 1920-х років. Вона забезпечувала електроенергією чотири села. Проте в кінці 1960-х років її експлуатація була припинена. Після розпаду Радянського Союзу будівлю зазнала розграбування. Наразі станція знаходиться в занедбаному стані, і багато людей відвідують це місце для прогулянок та створення атмосферних фотографій.

Забутий водяний млин, зведений у 19 столітті, за однією з версій, належав родині Скаржинських. Після приходу більшовиків його механізми були розібрані, а сама будівля опинилася покинутою. Наразі можна побачити залишки частини перекриття та обертального механізму. Місцеві жителі стверджують, що в стінах цього млина живуть привиди.

Водоспад Вир. Висота - 2 метри, довжина - 15 метрів. Водоспад пологий і невисокий, має штучне походження, як частина гідротехнічної споруди ГЕС. Каміння неслизьке, тому влітку приємно прийняти природний душ "Шарко".

Лисакова скеля – це популярне місце серед любителів екстремальних стрибків. Її висота дозволяє стрибати з рівня до 12 метрів. Ця скеля має унікальну форму, що нагадує людський профіль. За місцевими переказами, вона була названа на честь сміливого козака Лисака, який до останнього відстоював свою землю в боротьбі з турками і загинув у бою.

Скеля Родіонова. Це один із виступів, який отримав ім'я на честь радянського геолога Сергія Петровича Родіонова. Він спеціалізувався на дослідженні Українського щита, до якого належить і Буцький каньйон.

Буцький Стоунхендж. Являє собою 15-тонний камінь, який висить з обриву. Скелі утворюють ворота, а його валун ліг нерівно поверх, ніби його туди поклали. Але все створено природою.