Виїзд учнів за межі країни: які наслідки це матиме для демографічної ситуації?
Батьки почали вивозити дітей до 18 років з України, особливо це стосується хлопчиків. Причиною є не лише можливість здобути закордонну освіту, але й війна, мобілізація та перспективи майбутнього. Фокус розібрався, як це вплине на подальшу демографічну ситуацію у країні.
Член депутатської групи "Довіра" Сергій Вельможний заявив, що в Україні суттєво зросли темпи виїзду за кордон молодого покоління. Зокрема, йдеться про переселенців. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що багато 10-11-класників, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон.
"Ми заохочуємо школярів залишатися в Україні через різноманітні ініціативи. Проте найважливіше, що ми, як Міністерство освіти, маємо забезпечити нашим громадянам, це високоякісну професійно-технічну, фахово-передвищу та вищу освіту," -- зазначив міністр.
За його словами, після завершення війни настане етап відновлення, який потребуватиме великої кількості ресурсів, зокрема й людських.
Фокус розповідає про основні причину виїзду дітей за кордон, демографічну кризу та нестачу робочих рук.
Член депутатської групи "Довіра" Сергій Вельможний розповів виданню Фокус, що міграція молоді є серйозною проблемою і має негативні наслідки. Він підкреслив, що може зрозуміти турботи батьків, які стурбовані безпекою своїх дітей. Депутат усвідомлює занепокоєння, пов’язані з мобілізацією юнаків, проте зазначив, що наразі існує чітка позиція щодо призивного віку, який становить 25 років.
Співголова ГО "БАТЬКИ SOS" Олена Парфьонова заявила, що дійсно спостерігається тенденція виїзду школярів за кордон.
"Усі усвідомлюють причини цього явища. Батьки не бажають, щоб їхні діти потрапляли до війни, адже існують страхи, що, щойно хлопці стають на військовий облік, їх можуть відправити на фронт або ж вони втрачають можливість виїзду за кордон," – зазначила Парфьонова в інтерв'ю Фокусу.
За її словами, це спонукає батьків обирати навчання за кордоном для своїх дітей після закінчення 11 класу. Найчастіше вони зупиняють свій вибір на Польщі, Чехії та Словаччині, оскільки це дозволяє матерям легше відвідувати та контролювати життя своїх дітей у чужій країні.
Парфьонова переконана, що дитина, яка отримала диплом за кордоном, має значно більші шанси на успішне працевлаштування, зокрема, у міжнародному контексті. Європейська освіта відповідає певним критеріям, які високо цінуються роботодавцями в країнах ЄС.
"В основному, батьки направляють своїх дітей на навчання за кордоном не з наміром повернути їх потім в Україну," -- зазначила вона.
Соціолог Володимир Паніотто висловив думку, що якщо учні 10-11 класів справді почали частіше виїжджати за межі країни, це може бути обумовлене декількома факторами. По-перше, процес виїзду став більш доступним, по-друге, в Україні зростає кількість проблем, а також існує можливість зниження віку для мобілізації.
"Батьки відправляють своїх дітей у безпечніші місця, прагнучи зменшити ймовірність їхнього потрапляння на фронт. Переконання, що війна незабаром завершиться, поступилося місцем тривозі та невизначеності — тепер ніхто не може сказати, коли конфлікт закінчиться," — зазначив Паніотто в інтерв'ю Фокусу.
Соціолог вважає, що це явище не є настільки поширеним, тому Україні не загрожує відсутність молоді до 18 років.
"Коли конфлікт завершиться, і за умови наявності сприятливих умов, вступу до ЄС, підтримки з боку інших держав тощо, ці нерівності можуть бути вирівняні", -- підкреслив він.
На його думку, в такій ситуації це явище не посилиться і не матиме значного впливу на майбутнє.
Соціолог Людмила Слюсар з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України висловила думку, що в Україні все ще буде представлено покоління молодше 18 років. Однак, на її погляд, країна стикається з демографічною кризою, яка може загостритися залежно від тривалості війни та загальної ситуації в державі.
На її думку, рівень економічного розвитку та добробуту України піднявся б, якби закінчилися бойові дії, Київ отримав гарантії безпеки, зʼявилися інвестиції. В результаті молоде покоління могло б повернутися, але поки такі перспективи "ще в тумані".
Співголова ГО "БАТЬКИ SOS" сподівається, що їй не доведеться дискутувати на тему того, що буде з Україною, якщо вона залишиться без молодого покоління. Проте з демографічного погляду, впливу на економіку -- це страшні речі.
"У нашій країні збільшиться кількість людей, які потребують підтримки, зокрема в плані пенсійного забезпечення. Це створить додаткове навантаження на працююче населення, яке залишиться в Україні, особливо на молодь. Таким чином, податковий тягар зросте, оскільки доведеться забезпечувати більшу кількість громадян. Я не уявляю, як ми можемо вирішити цю проблему, якщо не зупинимо виїзд дітей за межі України," - зазначила Парфьонова.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що з 2025 року ринок праці будуть залишати від 500 до 600 тисяч українців через смерть або вихід на пенсію. У той самий період на ринок праці входитиме лише 300-400 тисяч осіб.
Щороку, починаючи з 2025 року, ми будемо відчувати нестачу приблизно 200 тисяч робочих рук. До цього слід додати масовий виїзд молоді, особливо юнаків, які наразі навчаються у 10-11 класах (у віці 16-17 років), що лише ускладнить ситуацію. Спостерігаючи за виїздом своїх однолітків, дівчата також можуть вирішити емігрувати. Це призведе до подальшого зростання дефіциту робочої сили, а також зменшення кількості споживачів товарів і послуг, -- зазначає Воскобойник у коментарі для Фокусу.
Депутат Сергій Вельможний підкреслив, що після завершення війни розпочнеться етап відновлення та розвитку національної економіки, що вимагатиме не лише великих фінансових інвестицій, а й залучення значної кількості людей. Водночас в Україні вже спостерігається серйозна криза на ринку праці.
"Кількість вакансій збільшується, а кількість кваліфікаційних працівників зменшується. Але ми розуміємо, що надалі ситуація у кращу сторону не змінюватиметься, і тому один з небагатьох варіантів -- це заохотити нашу молодь залишатися тут", -- пояснив він.
Василь Воскобойник наголосив, що цей процес можна назвати катастрофою. Щоб змінити ситуацію, необхідна перемога у війні та чітка, продумана програма мобілізації.
"Коли оголошують, що молодь до 25 років не підлягатиме мобілізації, а потім з'являються повідомлення про можливий призов 20-річних, батьки, не знаючи, що чекає їхніх дітей у майбутньому, намагатимуться вивезти їх за межі України," – зауважив він.
Експерт зазначив, що Міністерство освіти повинно створити програму, спрямовану на роботу з молоддю. Діти вирушають за межі країни не лише з метою здобуття освіти; їхні батьки прагнуть забезпечити їм більш стабільне і прогнозоване майбутнє, ніж те, що спостерігається в Україні в даний час.
"Кроки потрібно робити вже зараз. Навіть якщо війна закінчиться завтра, виникає питання: чи зміняться умови життя в країні? Чи продовжать підвищуватись податки? Чи залишиться незрозумілим економічне майбутнє? Ці питання потрібно вирішувати вже сьогодні. Один із прикладів реальних дій -- затверджена 30 вересня демографічна стратегія нашої країни", -- підсумував Воскобойник.
Він акцентував увагу на тому, що демографічна стратегія є суттєвим етапом у створенні перспективного бачення для України.
За словами Сергія Вельможного, молоді потрібно гарантувати верховенство права та законність дій. Необхідно, аби роботодавці були зацікавлені не лише в пошуку кадрів, але й у зрощенні таких працівників, тобто брали на роботу прогресивну й талановиту молодь. Ба більше, важливим є житлове питання.
"Необхідно вжити заходів, щоб утримати людей від виїзду, що передбачає створення умов для адаптації на новому місці проживання. Це включає забезпечення робочими місцями з пристойною оплатою та іншими можливостями", -- підкреслив депутат.
Соціолог Паніотто висловив думку, що в даний момент немає можливості заохотити учнів залишитися в Україні, а не виїжджати за кордон. Наприклад, коли Польща стала членом ЄС, процес переїзду став значно легшим, що призвело до збільшення міграції з Польщі в різні країни Європи. Ситуація для українців зараз схожа — виїзд до Європи став простішим, і в умовах війни Україна має обмежені можливості вплинути на цей процес.
Він розповів, що такі умови можна створити після закінчення бойових дій, аби школярі продовжували навчання в Україні. Також можна стимулювати навчання тих, хто виїхав, аби зберегти їхній звʼязок з Україною. Йдеться про те, аби вони все одно навчалися в українських університетах.
Нагадуємо, що уряд України затвердив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року. Фокус обговорив ефективність цієї стратегії та виклики, пов’язані з міграцією.
Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографічну ситуацію в Україні. Вона виступає проти призову до армії з 18 років.
