"Бийся або заробляй". Уряд представить новий підхід до економічного бронювання.
Зображення: uazmi.org Діяльність ТЦК та СП протягом тривалого часу до впровадження моделі "не лише економічного бронювання".
Влада вже давно веде дискусії щодо впровадження економічного бронювання. Ще в червні, під час розмови з LB.ua, голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха зазначив, що на початку року "питання цього характеру забороняли піднімати, оскільки його сприймали як політичне самогубство".
Усе це сталося через міфи та перекручування, коли економічне бронювання піддавали критиці, називаючи його популістським висловом "бідні будуть воювати, а заможні зможуть вийти з ситуації". Такі думки висловлював Наталуха.
Однак, за його словами, бізнес хоче бачити зрозумілі, прозорі й чіткі правила гри.
Як можна уникнути соціальної несправедливості в цій ситуації та забезпечити достатню кількість ресурсів для заміни мобілізованих осіб, які служили протягом останніх двох чи трьох років? Чому ті, хто вступили до лав Сил оборони, змушені залишатися без перспективи демобілізації, тоді як інші, які знайшли способи уникнути мобілізації, отримують легальну можливість відкупитися? Нардеп, який активно підтримує ідею бронювання "тримачів економічного фронту", не надав відповіді на ці питання. Він обмежився емоційними висловлюваннями та звинуваченнями в корупції.
У контексті війни економіка виступає в ролі зброї. Цю просту істину нещодавно висловив президент Зеленський: "Або працюєш, або воюєш", -- зауважив Наталуха. Він підкреслив, що тіньові та корупційні практики не лише процвітають, але й завдають серйозної шкоди економіці. Хабарі, які виплачують керівникам компаній, чиновникам і медичним працівникам за надання групи інвалідності чи за можливість перетнути кордон, лише погіршують ситуацію і сприяють збагаченню шахраїв.
Фото: facebook/fДмитро Наталуха Дмитро Наталуха
"За оцінками, обсяг тіньового бронювання на рік досягає 700 мільйонів доларів США. Але це лише скромні підрахунки; більш оптимістичні прогнози вказують на суму близько 2 мільярдів доларів США. Введення прозорих і зрозумілих критеріїв економічного бронювання могло б принести економіці та військовим близько 200 мільярдів гривень щорічно", -- зазначив він.
Однак в уряді обережно ставилися до цієї моделі через "сенситивність теми в першу чергу для самих військових", казали співрозмовники LB.ua уряду ще у червні.
"Неможливо донести до них цю думку, і вони не можуть зрозуміти, чому їм потрібно перебувати в окопах під вогнем за зарплату в 120 тисяч гривень на місяць, коли в тилу за менші гроші – 20 чи 35 тисяч – можна уникнути війни," – зазначив співрозмовник з урядових кіл.
Тоді в уряді обіцяли, що повернуться до ідеї економічного бронювання, "коли буде чітка модель ротацій, можливості демобілізації".
"Для того, щоб військовослужбовці, які перебувають на нулі більше двох років, могли отримати відпочинок," -- підкреслювали представники уряду.
Через понад три місяці, 10 вересня, прем'єр Денис Шмигаль анонсував найближчим часом зміни до порядку бронювання.
По-перше, прем'єр закликав відійти від формулювання "економічне бронювання". Базовим буде принцип "воюй або працюй", який нібито напрацьовували разом з військовими та бізнесом.
"Бо треба знайти порозуміння в час війни, як правильно підтримувати нашу економіку, вивести з тіні тих, хто працює все ще з "конвертами". І велику увагу ми приділяємо, щоб була дотримана справедливість", -- говорив Шмигаль.
Зображення: kmu.gov.ua Дмитро Шмигаль на засіданні уряду, 13 вересня 2024 року.
Він зазначив, що це не буде нова постанова КМУ, а "удосконалення чинного механізму".
Нагадуємо, що процес бронювання регулюється урядовою постановою № 76, ухваленою ще у 2023 році. Цей документ надає можливість застосовувати процедуру бронювання щодо працівників, які є критично важливими для підтримки економічної діяльності підприємств, але лише для 50% військовозобов'язаних у таких організаціях. До категорії критично важливих входять ті підприємства, що відповідають як мінімум трьом із семи встановлених критеріїв.
загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн); обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро; підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки; підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування); відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ; розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року; підприємство є резидентом Дії.Сіті.
Цю постанову постійно змінюють, доповнюють й оновлюють, що вже саме по собі створює нестабільні правила для бізнесу. Плюс хмизу до багаття перманентно додавали скандали з бронюванням футболістів, працівників цирків, банків і сервісів доставки. Тоді як для співробітників ДСНС процедуру обмежили.
Зображення: Укрінформ
Останні зміни, внесені до постанови у червні цього року, стосуються вже 100% працівників підприємств, які займаються будівництвом фортифікаційних споруд, на період дії будівельного договору (раніше було лише 50%). Також передбачено бронювання 100% працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, електроенергетики, а також галузей ядерної, вугільної та нафтової промисловості.
Повернули бронювання для поліцейських та працівників ДСНС "у разі обґрунтованої потреби міністра внутрішніх справ", але у кількості не більш ніж 50% всіх працівників.
В кінці червня були внесені нові корективи, які дозволили операторам протимінної діяльності отримувати відстрочку.
У червні уряд також ухвалив новий механізм бронювання, який буде реалізовано через платформу "Дія".
У липні Мінекономіки оголосило, що електронна система бронювання почала функціонувати за таким алгоритмом:
Міністерства та обласні військові адміністрації вносять до Єдиного реєстру установ (органів влади, підприємств, організацій) ті підприємства, які мають законне право на бронювання працівників. Керівник компанії, що може скористатися цим правом, розміщує списки для бронювання на порталі Дія та підтверджує заяву електронним підписом. Автоматизована система проводить перевірку, чи працівник офіційно працевлаштований і чи є його дані в реєстрі "Оберіг". Протягом доби система "Дія" надсилає керівнику повідомлення про результати розгляду.
У разі позитивного рішення система автоматично переводить військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії бронювання. З цього моменту він вважається заброньованим, а інформація про бронювання зʼявляється в застосунку Резерв+.
Зображення: Макс Требухов Міністерка економіки Юлія Свириденко
Невдовзі витяг про бронювання стане доступним для завантаження на порталі "Дія", і за потреби його можна буде роздрукувати. Також передбачена можливість подання документів у паперовому вигляді. Міністр економіки Юлія Свириденко підкреслила, що обидва способи подачі документів мають рівну юридичну силу.
Одночасно, як і раніше, міністерства та обласні військові адміністрації ідентифікують ключові підприємства та передають інформацію на перевірку до Міністерства оборони. Лише після цього Міністерство економіки, яке здійснює аналіз підстав для надання відстрочки, видає розпорядження про бронювання.
Три мети нових змін у бронюванні
Запропоновані нові зміни за принципом "битися або трудитися", за словами Шмигаля, матимуть на меті розв'язання трьох ключових завдань:
створення додаткових робочих місць; підвищення заробітних плат для працівників, що спричинить збільшення сплати зборів і податків; сприяння поверненню українців в Україну.
Шмигаль нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення у нас було офіційно близько 10 мільйонів працевлаштованих людей, які отримували офіційну зарплату, сплачували офіційні податки. Наразі таких -- менш ніж 8 мільйонів. А для забезпечення потреб військових треба хоча б 10 мільйонів.
"Саме тому ми акцентуємо увагу на малому та середньому бізнесі, адже саме там можна оперативно відновити робочі місця. Відновлення великих компаній, великих гравців займе набагато більше часу," – зазначив Шмигаль.
Згідно з висловлюваннями Шмигаля, українцям, які планують повернутися до України, будуть надані нові гарантії бронювання, що має на меті "підтримати нашу економічну стабільність".
Зображення: ДТЕК Співробітники ДТЕК в процесі виконання своїх обов'язків.
Джерела LB.ua в уряді, які побажали залишитися неназваними, зазначили, що "питання стосуватиметься критерію офіційної заробітної плати працівника, яка становитиме більше 34 тисяч гривень."
"Це сприятиме не лише зростанню бюджетних надходжень через податкові платежі, але також стимулюватиме підприємства підвищувати існуючі заробітні плати. Проте це не означає, що всі працівники, які отримують понад 34 тисячі гривень, зможуть отримати можливість забронюватися. Інші чинні вимоги залишаються в силі, але буде надано більше можливостей для певної кількості працівників з легальних бізнесів забронюватися," -- повідомили в уряді.
Щодо механізму гарантій повернення висококваліфікованих українців, обговорюється можливість впровадження електронного дистанційного бронювання. Це дозволить особам, які планують повернення, отримати підтвердження бронювання ще до прибуття, — зазначив співрозмовник.
"Тому ми акцентуємо увагу на комплексному підході, а не лише на простому економічному бронюванні, де єдиним критерієм виступає висока зарплата на ринку, що, відповідно, впливає на сплату податків, -- підкреслив ще один представник уряду. -- Крім того, ми плануємо збільшити військовий збір з 1,5% до 5% і запровадити щомісячну звітність з ПДФО для тих, хто отримав бронь (ці податкові зміни вже ухвалені в першому читанні Верховною Радою, і уряд пропонує реалізувати їх з 1 жовтня)."
Проєкти законів економічного комітету: чому їм не світить ухвалення?
Крім урядових структур, парламент також став ареною для обговорення теми економічного бронювання, де в червні було подано три законопроєкти, що стосуються цього питання.
Перший законопроєкт передбачає щомісячну сплату підвищеного військового збору у розмірі 20 400 грн за кожного заброньованого. Другий законопроєкт дозволяє бронювання лише при зарплаті, що перевищує 36 336 грн. Третій варіант пропонує змішану модель: для найманих працівників встановлено поріг зарплати у 36 336 грн, а для фізичних осіб-підприємців – військовий збір у розмірі 20 400 грн.
Окрім того, учасники економічного комітету провели переговори з військовими, щоб створити можливість для бізнесу резервувати своїх працівників в обмін на підтримку Збройних Сил України.
Зображення: надане пресслужбою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
Проте в липні, відповідаючи на запит LB.ua, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив без вагань, що жоден із законопроєктів не отримає підтримки більшості депутатів.
"Мені важливо отримати точні дані, специфічні розрахунки і, найголовніше, чи сприятиме це справедливості в українському суспільстві. Чи не перетвориться війна на "покарання" для тих, хто не в змозі оплатити (за бронювання -- ред)", -- зазначив спікер.
Головний автор трьох зазначених проєктів, Дмитро Наталуха, в інтерв'ю LB.ua висловив свою думку про відсутність проблем у перспективах ухвалення його ініціатив. Він переконаний, що саме обговорення в парламенті стало стимулом для уряду нарешті прийняти давно очікуване бізнесом рішення щодо економічного бронювання.
"Адже саме уряд здатен реалізувати це більш оперативно та з меншими труднощами, просто внесенням змін до відповідної постанови," - підкреслює Наталуха.
На його думку, уряд обрав модель бронювання, що ґрунтується на мінімальній заробітній платі у розмірі 34 тисячі гривень. Проте, за його словами, це суперечить заявам прем'єр-міністра про підтримку малого та середнього бізнесу. Адже в даний час у цьому секторі не спостерігається середніх зарплат на рівні 34-35 тисяч гривень.
Зображення: minprom.ua Заступник голови комітету з економічних питань Верховної Ради Дмитро Киселевський.
Заступник голови економічного комітету парламенту Дмитро Кисилевський у коментарі LB.ua додав, що у нього модель із мінімальною зарплатою теж викликає питання.
"Якщо на підприємстві працює тисяча осіб із середньою зарплатою 18 тисяч гривень, вимога бронювання за критерієм зарплати в 35 тисяч стане для нього важким тягарем. Набагато простішою альтернативою є впровадження спеціального податку або збору. Якщо підприємство бажає додатково забронювати працівника, воно сплачуватиме щомісячний додатковий збір. Цей підхід є однаково вигідним для держави в плані податкових надходжень і економічно більш реалістичним для бізнесу", -- зазначає він.
У той же час, він вважає, що бронювання може стати потужним інструментом для легалізації заробітних плат, що, у свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень.
Врешті, депутати визнають, що економічне бронювання -- це більше про ефективність, ніж про справедливість.
І це дійсно правда. Адже в парламенті та уряді, як і очікувалося, вирішили не торкатися обіцянки повернутися до теми економічного бронювання "коли з’явиться чітка модель ротацій та можливостей демобілізації".
