Україна знадобиться багато років для відновлення своїх екосистем після війни - КНДІСЕ | УНН

Екосистеми України зазнають постійних руйнувань внаслідок бойових дій. Фахівці з інженерно-екологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) поділилися з УНН інформацією про те, як довго може тривати відновлення цих постраждалих екосистем, які дії з боку російських військ становлять найбільшу загрозу для навколишнього середовища України, а також про труднощі, пов'язані з експертизою підриву Каховської ГЕС.

Опис або елементи

Фахівці КНДІСЕ підкреслюють, що терміни повного відновлення екосистем України після війни залежать від типу екосистем та ступеня завданих ушкоджень. Якщо уявити, що війна, яку росія розвʼязала проти України, закінчиться вже завтра, різні природні системи відновлюватимуться з неоднаковою швидкістю, і цей процес може зайняти як кілька років, так і десятиліття.

Наприклад, ліси, що зазнали ушкоджень внаслідок обстрілів, пожеж або вирубки, можуть потребувати від 30 до 50 років для відновлення. Процес відновлення буде залежати від рівня деградації ґрунтів, здатності природи до самовідновлення, а також від зусиль людей, спрямованих на заліснення територій.

Водні ресурси, такі як річки, озера та водосховища, можуть зазнавати значних екологічних втрат внаслідок забруднення, руйнування гребель і інших гідротехнічних споруд. Експерти прогнозують, що для повного відновлення річкових екосистем може знадобитися від 10 до 20 років. Це включає в себе стабілізацію якості води, відновлення біорізноманіття та очищення водоносних горизонтів.

Забруднені або заміновані землі можуть стати непридатними для ведення сільського господарства на десятки років. Їхнє відновлення включатиме розмінування, очищення від токсичних речовин та відновлення родючості ґрунтів. Цей процес може зайняти від 5 до 30 років, залежно від ступеня забруднення та зусиль з відновлення.

Війна також завдала шкоди багатьом територіям, які мають важливе природоохоронне значення. Ці області потребують спеціалізованих заходів для відновлення, таких як розмінування, регенерація природних ландшафтів, повторне заселення тварин і моніторинг біологічного балансу. Особливо це стосується зникаючих видів, для яких війна може стати вирішальним чинником у їхньому виживанні. За прогнозами КНДІСЕ, відновлення заповідних територій може зайняти від 10 до 40 років.

Зелені простори в містах і урбанізовані екосистеми, які постраждали внаслідок війни, мають потенціал швидше відновитися за допомогою активних дій людей. Проте, враховуючи масштаб руйнувань, викликаних російськими ракетними атаками, відновлення комфортних умов та стабільної екологічної ситуації в містах може зайняти значний час.

Одночасно фахівці підкреслюють, що всі оцінки залежать від рівня екологічних руйнувань, наявних ресурсів для відновлення, а також від екоініціатив, які планується реалізувати після закінчення конфлікту.

Які вчинки росіян становлять найбільшу небезпеку для навколишнього середовища України?

Експерти з інженерно-екологічних досліджень КНДІСЕ підкреслюють, що обстріли, ракетні удари та інші військові дії, супроводжені вибухами, викидають в атмосферу токсини, важкі метали та небезпечні хімічні речовини. Це призводить до забруднення ґрунтів і водойм, а також має негативний вплив на повітря, завдаючи шкоди екосистемам і здоров'ю населення.

Військові конфлікти спричиняють серйозні пошкодження лісових масивів, сільськогосподарських земель і заповідних зон. Вибухи, артилерійські обстріли та вогневі спалахи завдають значних ушкоджень екологічним системам, руйнуючи біологічне різноманіття та природні ресурси, які є життєво важливими для екологічної стабільності даного регіону.

Велика кількість територій сільськогосподарського та природного призначення, які піддалися мінуванню, робить їх використання небезпечним. Навіть через багато років після закінчення конфліктів заміновані ділянки залишаються загрозливими, що негативно впливає на родючість ґрунтів і створює ризики для дикої природи.

Напади на промислові інфраструктури, такі як електростанції, нафтосховища, хімічні заводи та греблі, можуть викликати серйозні викиди небезпечних речовин у навколишнє середовище. Наприклад, знищення Каховської гідроелектростанції призвело до затоплення великих площ, збоїв у водопостачанні та масової загибелі флори і фауни.

Крім того, однією з найбільших загроз є загроза для атомних електростанцій, особливо Запорізької АЕС, яка перебуває під російською окупацією. Будь-яка аварія на таких об'єктах може мати глобальні наслідки, подібні до катастрофи на Чорнобильській АЕС

На думку фахівців, ці дії наносять значну шкоду екосистемі України і призводять до тривалих наслідків, для усунення яких знадобляться роки зусиль на відновлення та реабілітацію.

Екологічна катастрофа внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військами.

Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз досліджують підрив Каховської ГЕС росіянами. Ця експертиза, як і інші подібні випадки масового руйнування об'єктів інфраструктури, здійснюється на основі чітко встановленого механізму судово-експертної діяльності, зазначили в Інституті. Судові експерти працюють з метою встановлення всіх обставин справи та над підготовкою надійної доказової бази для українського та міжнародного суду.

У зв'язку з інцидентом, що стався, досудове розслідування передбачає проведення ряду експертиз. Правоохоронці зібрали первинні дані, які включають тисячі свідчень очевидців, інформацію від органів місцевої влади в постраждалих районах, дані моніторингових служб, а також відомості від державного екологічного контролю та постраждалих комерційних структур. Усе це буде передано для детального експертного аналізу. Процес супроводжується активною співпрацею між різними експертними групами, включаючи залучення фахівців із міжнародних організацій для проведення незалежних розслідувань. Результати експертиз будуть включені до матеріалів кримінальної справи, що дозволить правоохоронним органам висунути обвинувачення особам, відповідальним за скоєний злочин.

Зокрема, за фактом підриву Каховської ГЕС проводиться низка досліджень за різними напрямами.

"Експертиза в частині вибухотехнічних досліджень наразі завершена. Ми точно можемо сказати як відбувалися вибухи, де було встановлено вибухові пристрої, яким чином були проведені підриви", - нагадали експерти.

У той же час, як зазначають фахівці, інженерно-екологічні дослідження продовжуються, а також триває аналіз наслідків, спричинених підривом Каховської гідроелектростанції російськими військовими.

Ситуація ускладнена величезними масивами інформації для аналізу та системним продовженням призначення відповідних досліджень за фактом цієї трагедії, адже ситуація змінюється і виникають нові обставини. Наприклад, підрив Каховської ГЕС призвів до стрімкого обміління водосховища та масового мору риби в Мар'янському Зеленодольської громади. Вирішуються питання щодо наслідків у контексті біоресурсів, збитків, завданих рибному господарству, а також який період часу потрібен для відновлення екологічної рівноваги. Тож загалом дослідження є дуже складним і потребує багато зусиль

У процесі підготовки експертизи було залучено численні ключові наукові та державні установи України, серед яких Академія наук України разом із її інститутами, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерство розвитку громад, Міністерство енергетики, Державна служба з надзвичайних ситуацій, а також Міністерство охорони здоров'я та інші.

Всі вони разом з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз збирають матеріали для подання позову від України проти Росії до Міжнародного кримінального суду через факти екоциду, вчиненого проти української території.

"Експерти вже підтвердили наявність фактів екоциду", - підкреслили фахівці.

Загалом КНДІСЕ співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема й з Міжнародним кримінальним судом. Така співпраця є важливою в контексті розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших серйозних міжнародних правопорушень, скоєних під час російської агресії проти України.