Демілітаризована зона не є запорукою безпеки, - заявив Клімкін.
Україна не зможе вижити без надійних гарантій безпеки, а демілітаризована зона, яку нині обговорюють як елемент плану Дональда Трампа, не може вважатися такими гарантіями.
Цю інформацію передає РБК-Україна, посилаючись на виступ екс-міністра закордонних справ України Павла Клімкіна на KJF-2024, повідомляє UAINFO.org.
Він переконаний, що нове американське керівництво у співпраці з Україною повинно створити ефективний механізм для запобігання агресії та моніторингу ситуації.
Клімкін зазначив, що під час свого мандату на посаді міністра закордонних справ України він досяг з російською стороною майже всіх домовленостей у рамках Нормандського формату, включаючи можливість оголошення режиму припинення вогню. Проте, російська сторона не виконала жодної з цих угод.
"Отже, ключовим аспектом, звісно, є те, які саме гарантії безпеки будуть надані Україні," - зазначив він.
Інше важливе питання полягає в тому, хто саме надасть ці гарантії: якщо це будуть представники Європи, то який у них буде мандат? Клімкін зазначив, що перед початком переговорів про гарантії необхідно чітко окреслити, якими саме вони мають бути.
Читайте також: План Трампа: у Пентагоні прокоментували ідею щодо створення буферної зони в Україні
"Я не вірю, що без прапора НАТО над Україною ми зможемо закінчити цю війну в довгостроковій перспективі. Тому, звісно, може бути якийсь мораторій (на вступ України до НАТО - ред.). Можуть бути рухи і зсуви. Але принципово без викорінення будь-яких сірих зон безпеки ми в біді. І не тільки як українці, а Захід як такий", - заявив Клімкін і додав, що в той момент, коли почнеться припинення вогню, Путін почне готуватися до порушення цього перемир'я.
Обговорюючи відмову Дональда Трампа від розміщення американських військових сил у Європі, зокрема в Україні, Клімкін зазначив, що на лінії фронту мають бути присутніми війська НАТО, принаймні європейські підрозділи. Він також підкреслив, що важко уявити, як європейські сили можуть діяти в Україні без хоча б мінімальної політичної підтримки з боку Сполучених Штатів.
"Навколо новообраного президента США сформувалося певне сприйняття, в якому основна відповідальність покладається на Європу. Таким чином, можуть бути залучені європейські фінансові ресурси та військові сили, при цьому з політичною і, сподіваюся, юридичною підтримкою з боку США. На мою думку, це може стати своєрідним етапом на шляху до вступу в НАТО," - зазначив Клімкін.
