Павло Бондаренко: Гітлер не наважився б на це — без згоди СРСР Другої світової війни ніколи б не було -- Блоги | OBOZ.UA

31 августа 1939 года Верховный Совет СССР единогласно (попробовал бы кто-то проголосовать против) ратифицировал соглашение о ненападении с нацистской Германией. Происходило это, когда все в Кремле знали: это война. Когда у границ Польши уже сосредоточились накормленные советским хлебом дивизии Вермахта и СС. Когда к немецким самолетам уже были подвешены начиненные советской взрывчаткой бомбы, а в баки танков залит советский бензин.

Текст на языке оригинала приведен ниже.

Вранці 31 серпня, коли відкривалося засідання ВР СРСР Гітлер підписав директиву № 1 про напад на Польщу. А наступного ранку, менш ніж через добу після тієї ратифікаії, орди нацистів посунули у Польщу.

Отже, без існування Радянського Союзу війна б не відбулася. Гітлер не наважився б на такий крок. Він очікував підписання пакту про Ненапад з СРСР (відомого як "Пакт Молотова-Ріббентропа") та його ратифікації, щоб захистити себе від війни на два фронти, яка була б смертельною для Німеччини. Сам Гітлер писав про це у своїй книзі "Майн кампф".

Згодом радянська пропаганда поширювала неправдиву інформацію, стверджуючи, що пакт з Німеччиною був спробою Сталіна відкласти початок війни. Першим почав вводити в оману сам комуністичний лідер. У своїй відомій радіопромові "Брати і сестри" від 3 липня 1941 року, він, вочевидь, вважаючи радянських громадян за наївних, заявив наступне:

"Що ми виграли, уклавши з Німеччиною пакт про ненапад? Ми забезпечили нашій країні мир протягом півтора року та можливість підготовки своїх сил для відсічі, якщо фашистська Німеччина ризикнула б напасти на нашу країну всупереч пакту. Це певний виграш для нас та програш для фашистської Німеччини".

Отже, як справи? Підготувалися належним чином? Змогли дати відсіч?

А найважливіше: треба бути повним дурнем, щоб повірити в цю нісенітницю.

У 1939 році Гітлер не міг розпочати агресію з досить вагомої причини: Німеччина не мала спільного кордону з СРСР. Спершу потрібно було розгромити Польщу. Але до того моменту настала осіння пора з дощами, що зробило наступ на СРСР практично неможливим через поганий стан доріг. Крім того, війна з Польщею виснажила німецькі ресурси: через два тижні після вторгнення в Польщу у Люфтваффе закінчилися бомби і паливо, а танки потребували ремонту.

У 1940 році Гітлер не міг розпочати нові напади. Протягом літніх і осінніх місяців він вів військові кампанії в Норвегії, розгромлював французів і британців у Європі, окупував Бельгію та Нідерланди. З настанням осені виникли труднощі з постачанням боєприпасів, танкових двигунів і пального. Крім того, несприятливі погодні умови ускладнювали військові дії. Технічний рівень того часу не дозволяв ефективно вести бойові дії восени, навіть у Європі з її розвиненою дорожньою мережею.

Сталін майстерно маніпулював своїми підданими, переконуючи їх у своїх намірах. Пакт 1939 року був необхідний йому для того, щоб спонукати Німеччину до війни, яка неминуче переросла б у світовий конфлікт. Як відданий учень Леніна, Сталін вірив, що світова революція і, відповідно, глобальне панування Кремля, можливі лише через світову війну. Саме до цього він і прагнув, використовуючи Гітлера як каталізатор.

У 1946 році під час Нюрнберзького процесу колишній міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп давав свідчення.

Коли я прибув до Москви в 1939 році, маршал Сталін не обговорював зі мною можливість мирного вирішення німецько-польського конфлікту в рамках пакту Бріана-Келлога. Натомість він чітко дав зрозуміти, що якщо не отримає половини Польщі та Прибалтійські країни, за винятком Литви з портом Лібава, я можу негайно повертатися. За ці слова, на наполягання Сталіна, Ріббентропа (відомого своїми дружніми стосунками з СРСР) стратили, щоб він більше не говорив зайвого.

Тобто Сталін вимагав від Гітлера одного: переділу Європи. А це було можливо лише в результаті війни. Іншими словами, Сталін вимагав одного: ВІЙНИ. Без варіантів.

Ще влітку та восени 1939 року Кремль виразно демонстрував свою прихильність до нацистів і виражав глибоку неприязнь до демократичних держав, зокрема Франції та Великої Британії. Після підписання пакту Молотов зробив цинічну заяву перед здивованими журналістами, що зібралися на захід.

"Фашизм - це справа смаку".

Останнє: ратифікацію пакту було організовано в пожежному темпі. Бо знову ж таки: осінь на носі. Делегація нацистів лише збиралася у Москву на підписання пакту, а товариш Сталін дав команду терміново зібрати у Москві депутатів: чабанам з гірських пасвищ, оленеводам з далеких стійбищ та дояркам із Сибіру потрібно було багато часу, аби дістатися столиці. Про секретний додатковий прот окол до угоди "народним обранцям" товариш Сталін з товаришщом Молотовим не повідломили. Не їхнього ума справа. Вони лише мали слухняно голосувати, не думаючи...

І наостанок: свідки згадували, що, як тільки двері зачинилися за Ріббентропом та іншими членами делегації, Сталін почав танцювати і радісно кричати: "Обдурив! Обдурив Гітлера!"