Кіберзлочинець чи дисидент: що відомо про білоруського українця, який майже півтора десятиліття уникає правосуддя

"Голос Америки" висвітлює історію потенційного шахрая, який понад 15 років уникає судового переслідування. Державний департамент США оголосив нагороду до $2,5 млн за відомості, що допоможуть його затримати.

Коли Держдепартамент США оголосив винагороду за інформацію про нього, це стало кульмінацією серії перетворень цього чоловіка з підозрюваного шахрая на дисидента і навпаки.

Мова йде про Володимира Кадарію, якому США висунули звинувачення у створенні та розповсюдженні шкідливого програмного забезпечення. Україна, можливо, надала йому статус біженця, тоді як Киргизстан депортував його до Білорусі.

Кадарія виглядав особливо невловимим. Коли він уперше став підозрюваним у себе на батьківщині, в Білорусі, він втік та прожив багато років за кордоном. За цей період встиг отримати притулок та новий паспорт або кілька паспортів.

Під час одного з переслідувань проти нього, за Кадарію заступалися чиновники ООН.

Сьогодні, на думку Міністерства юстиції США, мільйони користувачів комп'ютерів в США, Польщі, Франції та Британії стали жертвами його злочинів.

Відомостей про Кадарію у відкритих джерелах дуже обмаль. Йому 38 років, походить із Білорусі.

Як повідомляв раніше Слідчий комітет (СК) Білорусі, приблизно 2008 року Кадарію визнали підозрюваним у розкраданні грошей в особливо великих розмірах "шляхом модифікації комп'ютерної інформації".

У березні 2023 року білоруська влада повідомила, що чоловік придбавав у "даркнеті" реквізити та інформацію з магнітних смуг банківських карток. Він записував ці дані на "білий пластик", створюючи копії банківських платіжних карток, і знімав вкрадену готівку через банкомати в Мінську. Крім того, чоловік переводив гроші через банківські рахунки "дропів", серед яких були громадяни Білорусі.

"Дропами" називають осіб, які за плату дозволяють шахраям користуватися своїми банківськими реквізитами, картками та рахунками, включаючи пін-коди і доступ до інтернет-банкінгу. Найчастіше це люди з низьким доходом, які потребують негайної фінансової допомоги.

Згідно зі звітом Слідчого комітету Білорусі, у 2016 році Кадарія звернувся до українських органів з проханням про надання йому статусу біженця. Подальші події вказують на те, що він, імовірно, отримав громадянство України.

У повідомленні Мін'юсту США зазначено, що ця особа має громадянство Білорусі та України. Відсутні публічні дані про те, на яких підставах Україна могла надати Кадарії статус біженця або громадянство.

Про його життєвий шлях в Україні відомо небагато. Проте виявлено людину з аналогічним іменем та прізвищем, яка зареєстрована в Україні як "фізична особа-підприємець".

Згідно з даними з бази OpenDataBot, Кадарія раніше був серед бенефіціарів компаній "Космо Медікал" та "Діджітал Мед".

На одній із фотографій із заходу "IT Nature Party International", що проходив влітку 2018 року на околиці Києва, він також присутній. Судячи з назви, це міжнародна зустріч на природі для професіоналів сфери ІТ.

Організатори заходу запрошували "на реальну і вже легендарну закриту літню тусовку IT Nature Party за 30 км від Києва".

У 2022 році Слідчий комітет Білорусі дізнався, що Кадарія деякий час мешкав в Іспанії. У серпні того ж року він прибув до Бішкека, столиці Киргизстану, де його взяли під варту. Згодом Білорусь звернулася з проханням про його екстрадицію.

Кадарія та його киргизький адвокат стверджували, що його на батьківщині переслідують через політичні мотиви.

Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, які США визнали фальсифікованими, в багатьох білоруських містах почалися масові протести проти уряду Лукашенка. Білоруська влада заарештувала тисячі людей, за деякими оцінками, до півмільйона жителів країни залишили країну. В самій країні за ґратами опинилися понад 1400 політв'язнів.

У Киргизстані Кадарія заявляв, що є громадянином Білорусі під ім'ям Андрій Ковальов. За даними киргизької служби Радіо Свобода "Радіо Азаттик", у 2017 році він змінив своє прізвище на Кадарія після отримання українського громадянства.

В інтерв'ю газеті "Сьогодні" Кадарія заявив, що в Мінську працював адміністратором опозиційного вебсайту, на якому публікувалися матеріали про корупцію. За його словами, білоруські правоохоронні органи затримали його у 2008 році, конфіскували його ноутбук, але через використання системи шифрування даних не змогли довести його зв'язок із опозицією. Після звільнення Кадарія негайно покинув Білорусь.

Генпрокуратура Киргизстану не знайшла у справі проти нього політичних мотивів. Суд схвалив його екстрадицію.

Кадарія намагався оспорити це рішення. Його адвокат стверджував, що екстрадиція суперечить міжнародним зобов'язанням Киргизстану.

Після того, як апеляцію Кадарії було відхилено судом, його справа привернула увагу ООН. Зокрема, Фабіо Піана, представник Управління верховного комісара ООН з прав людини у Центральній Азії, та Ханс Фрідріх Шоддер, представник Управління верховного комісара ООН у справах біженців, висловили занепокоєння, заявивши, що рішення суду суперечить Конвенції про статус біженців та місцевим законам, як повідомляло видання "Сьогодні".

Щоб уникнути екстрадиції, Кадарія звернувся з листом до президента Киргизстану Садира Жапарова і попросив притулку в Киргизстані.

Врешті-решт, у березні 2023 року його все-таки депортували назад до Білорусі.

Відео, яке білоруський Слідчий комітет оприлюднив 24 березня 2023 року на платформі Telegram, містить заяву Кадарія. У ній він стверджує, що не мав зв'язків з опозицією, не брав участі в політичних рухах і загалом не був задіяний у політичній діяльності.

Відповідно до супровідного тексту, він "повідомив слідчим про ймовірні політичні причини його екстрадиції, що активно поширювалися радикальними ресурсами".

У Білорусі незалежні ЗМІ у вигнанні, правозахисні організації та форуми були оголошені "екстремістськими". Білоруські силові структури часто поширюють відео із затриманими, які роблять заяви, ймовірно, під примусом. Немає інформації про обставини запису відео з Кадарією.

Якщо припустити, що Кадарія дійсно не мав жодного зв'язку з політикою, як йому вдалося отримати статус біженця в Україні?

Дмитро Мазурок, координатор проєкту в Українському незалежному центрі політичних досліджень та колишній адвокат, який спеціалізувався на міграції, вважає, що отримати статус біженця в Україні у 2016-21 роках було нескладно.

"Він підкреслив в інтерв'ю "Голосу Америки", що для заможної людини не становить труднощів спочатку стати біженцем, а потім отримати громадянство."

Мазурок також підкреслив, що не слід покладатися на коментарі, зроблені у присутності білоруських слідчих. "Вони мають жорстку систему примусу", - зазначив він.

12 серпня Міністерство юстиції США оголосило, що в окрузі Нью-Джерсі та Східному окрузі Вірджинії висунуто звинувачення проти Максима Сільникова, громадянина України та Білорусі. Згідно з судовими документами, Сільников очолював дві довготривалі схеми кіберзлочинності. Його було заарештовано в Польщі та передано до Сполучених Штатів.

За версією американських прокурорів, українець та білорус Кадарія та чоловік з російським громадянством Андрій Тарасов - спільники Сильнікова.

Відповідно до обвинувального акту, виданого в штаті Нью-Джерсі, в період з 2013 по 2022 роки кіберзлочинці застосовували "шкідливу рекламу" для того, щоб обманним шляхом змусити жертв клацнути на на вигляд легітимну інтернет-рекламу, що призводило до інфікування комп'ютерів американських користувачів шкідливим програмним забезпеченням, зокрема Angler Exploit Kit.

"Натомість жертви перенаправлялися на шкідливі інтернет-сайти, які доставляли зловмисне програмне забезпечення на їхні пристрої, надаючи змовникам доступ до особистої інформації жертв. Потім змовники продавали цей доступ та інформацію іншим кіберзлочинцям у темній мережі. Протягом усієї схеми змовники намагалися приховати свою особу від правоохоронних органів, в тому числі використовуючи шахрайські псевдоніми та онлайн-персони", - заявив прокурор з округу Нью-Джерсі.

Програма-вимагач Reveton щомісяця генерувала для ймовірних злочинців прибуток у розмірі 400 тисяч доларів.

У обвинувальному акті Кадарія фігурує як "небезпечний рекламодавець".

Якщо вони будуть визнані винними, кожному з них загрожує до 27 років ув'язнення за змову з метою шахрайства з використанням електронних засобів зв'язку, до 10 років за змову з метою здійснення комп'ютерного шахрайства, та до 20 років за кожний випадок шахрайства з використанням електронних засобів зв'язку.

Щодо Кадарії залишається одне важливе питання: де він перебуває зараз?

Існує ймовірність, що він перебуває під вартою у Білорусі, куди його передали екстрадицією півтора роки тому. Проте Голосу Америки не вдалося підтвердити ці дані, оскільки Міністерство внутрішніх справ Білорусі не надало відповіді на наш запит.

Міністерство юстиції та Державний департамент США також не надали відповіді на запитання щодо ймовірного ув'язнення Кадарії.

На вебсайті Держдепартаменту розміщено оголошення про винагороду за відомості, що допоможуть арештувати або довести вину Кадарії в будь-якій точці світу.